Карантин загнав нас у домівки, позбавивши звичного ритму життя і багатьох цікавостей, якими було наповнене наше звичне життя: прогулянки, походи у кіно, театр, зустрічі з друзями тощо.
Але навіть у карантині життя триває, ми пристосовуємось (хай як тяжко) до нових умов і намагаємось шукати у ситуації, що склалась, позитив. Адже це час, який можна провести з родиною (на яку його завжди не вистачає), використати для самоосвіти чи просто нагода побути наодинці зі собою. Зрештою, це час почитати те, до чого давно не доходили руки, а ще потішити своїх рідним чимсь смачненьким.
Щоб полегшити вам пошуки, що почитати і смачного приготувати для своїх близьких, Інститут Просвіти влаштував флеш-моб “Вдома залишайся – корисним просвіщайся”.
Що ж радять читати та приготувати відомі українці, далі.
Українська акторка та телеведуча Римма Зюбіна радить прочитати книгу Ентоні Дорра “Все те незриме світло”:
– На книзі написано, що це «дивовижна і неймовірно життєрадісна книга». Але я б не назвала її такою, бо ще не відчувала стільки болю , співчуття і сліз, як при читанні саме цієї книги.
Дівчина, що живе у Франції, і хлопець із Німеччини. Друга Світова війна, і на її тлі неминучість долі, життєві дороги героїв переплітаються найдивовижнішим чином.
Тут все так, як я люблю у мистецтві: немає білих і чорних, винних і безневинних. Є життя з його молохом. Це книга, яка не відпускає ні на мить.
А для тих, хто хоче менше часу проводити на кухні у Римми Зюбіної є свій рецепт печінкового паштету – і смачно, і поживно, і вистачає на кілька днів.
– Нині на кухні щодня проводжу багато часу, – каже акторка. – А хочеться читати, дивитися кіно, підтягнути польську, до блиску прибрати квартиру. Тому пораджу печінковий паштет.
Цей рецепт мене добряче врятував, додавши мені чималу вільного часу. Адже моїм хлопцям – чоловікові і синові – його вистачило на кілька днів. Нині піст, тож я м’яса не їм.
Для печінкового паштету треба відварити до готовності 1 кг ялової печінки. Натерти одну морквину на грубій терці. Дрібно порізати дві цибулини і підсмажити разом із морквою. Також підсмажити вже зварену і порізану на дрібні шматки печінку. В роздрібнювач чи м’ясорубку кладемо печінку, підсмажені моркву і цибулю, сіль, перець за смаком і 100 г масла, додаємо сік з половини лимона. Смачного!
Відомий кулінарний експерт, автора проєкту “Нове шкільне харчування” та популярного кулінарного сайту klopotenko.com. Євген Клопотенко у час карантину рекомендує перечитати “Парфумера” Патріка Зюскінда та… забути про гречку.
– “Парфуми (Парфумер). Історія одного вбивці” Патріка Зюскінда – це одна з моїх найулюбленіших книжок, яку я обожнюю перечитувати. Так, вона є доволі популярною але навіть якщо ви її читали, зробіть, як я, і перечитайте ще раз.
Її зміст набагато глибший, ніж може здатися спершу. Особисто я зачитав її до дір, але кожного разу підмічаю для себе щось нове. Прочитавши її, ви не лише дізнаєтесь більше про зв’язок емоцій та запахів, а буквально станете краще розуміти себе та навколишній світ. Вона навчить вас бути сміливішими та не уникати експериментів. Але все це можливо за умови, що ви щиро цього захочете та будете відкриті для нової інформації.
Шлунок пан Клопотенко (як справжній кулінар, він знає, що каже) у час карантину радить потішити солодким французьким десертом:
– Забудьте ви про ту гречку. Я, звичайно, можу порекомендувати вам декілька крутих рецептів приготування гречки, але я б не хотів, аби ви концентрувалися не ній. Тому приготуйте краще щось солодке, наприклад, класичний французький десерт – “Шоколадний фондан”.
Письменниця та журналістка, лауреатка премії «Коронація слова» Галина Вдовиченко радить читати романи «Декамерон» Бокаччо і «Чума» Камю, а також книгу яскравого представника хорватської та боснійської літератур Мілєнко Єрговича «Жертвам сниться велика воєнна перемога».
– Рука сама потяглася до поличок і зняла звідти «Декамерон» Бокаччо і «Чуму» Камю – обізнані пишуть, що на ці книжки зараз зріс попит. Воно й зрозуміло, чому. Теж раджу, у кого вони вдома є. Вони є й у книгарнях, у паперовому вигляді, є в Інтернеті в електронному. Актуальні романи. У Бокаччо – це ХІV століття, чума у Флоренції, у Камю – інший час, інше місце, але теж чума, і то у ширшому сенсі.
Зазираючи у ці книжки, читаю водночас малими дозами улюбленого Мілєнка Єрговича, бібліотечну книжку, яку поверну тепер із запізненням – це збірка нарисів про війну у Боснії і Герцеговині «Жертвам сниться велика воєнна перемога». Серйозне, глибоке читання. Люблю художні тексти цього автора, він один з найсильніших сучасних боснійських і хорватських письменників, а тепер відкриваю для себе ще й його талант публіциста.
Загалом просто раджу читати, що вам до смаку.
Щодо страв, то перевагу Галина Вдовиченко віддає простій їжі – сиру в різних варіаціях. І як бонус до цього розкриває секрет приготування неймовірно ароматного, смачного і дуже корисного напою.
– Біля будинку у нас є малесенька крамничка, де продають сири. Заходять туди лише по одному. Продавчиня працює у прозорих рукавичках, у масці; перед тим, як обслуговувати, витискає собі з дозатора на долоні, на рукавички, порцію дезінфікуючої рідини. Раз на кілька днів я там купую сири. Це моя улюблена їжа. Проста смачна їжа: фермерський сир зі сметаною. Можна порізати туди зелені, цибулі-порею, додати трошки часнику… Можна посмажити сирники (добре вимішавши сир, яйце, ложку манки, ванільний цукор). Дуже смачно порізати плястерками адигейський сир і сулугуні, трохи посипати приправами, сухими середземноморськими травами, побризкати оливковою олією. Додати до цього кусень смачного хліба – і кращої їжі годі знайти.
Зараз усім радять багато пити. Ось один з найкращих і найсмачніших напоїв: два плястерка лимона, пів чайної ложки кориці і пів чайної ложки куркуми залити окропом у великому горнятку. Якщо є імбир – теж попередньо додати шматочок. Це ще й дуже корисний напій, особливо зараз. Здоров’я усім! – такий рецепт гарного настрою та самопочуття від Галини Вдовиченко.
На думку української кінорежисерки та кліпмейкерки Христина Сиволап, яка відома за роботою над фільмом “Віддаана”, зараз варто прочитати книгу Тхіть Ньят Хань «Спокій у кожному кроці»…
– Ще до карантину я прочитала книгу Тхіть Ньят Хань «Спокій у кожному серці». Це прекрасні тексти буддійського монаха про те, як важливо і легко знаходити щастя в кожному дні, в простих речах. Сьогодні книга актуальна як ніколи. Дуже раджу.
В час тривожності та невпевненості в завтрашньому дні нам всім потрібен спокій і уміння знаходити щастя в кожному дні. Автор книги знає, як нам цього досягнути…
…і спекти сінабони.
– …У мене з’явилося кулінарне натхнення – приготувати щось нове. І ми з донькою зробили сінабони – булочки з корицею. Це була пригода на пів дня. Ми залишилися дуже задоволені і ароматами кориці у квартирі, і результатом. Тепер головне – не з’їсти все за день і не забувати про щоденні тренування.
Директор Дім Франка – Franko House, літературознавець Богдан Тихолоз вважає, що карантин – найкращий час для того, щоб читати, відновити ресурси доброго гумору та проявити свої кулінарні таланти:
– Як директор музею Івана Франка, певна річ, рекомендую читати Франка. Відкрити Франкові томи можна не тільки у паперовому та електронному форматі, але і звернути увагу на медіаресурси Дому Франка: на наш YouTube-канал, де є лекції не лише про Франка, а й розмови з цікавими людьми, багато пізнавального відео тощо.
Проте Франко не раз звертав увагу на значення друкованої книжки, писав: “Книги –морська глибина”, і думаю, карантин – чудовий час пірнути у них аж до дна.
Особисто я читаю дуже багато різного: і фікшн, і нон-фікшн. З того, що мені видається зараз надзвичайно цікавим і актуальним, – про виклики, перед якими ми стоїмо, і способи їх подолання, про ситуацію, у якій опинилися, – я б насамперед радив почитати відомого американського вченого, лауреата Пулітцерівської премії Джареда Даймонда: перша книга називається “Зброя, мікроби і харч”, або точніший переклад “Зброя мікроби і сталь”, друга книга – “Колапс”, третя – “Переворот”… Ці книги описують з погляду біолога, географа, соціолога процеси становлення теорії розвитку відродження суспільств, в яких ми так чи інакше опиняємось. Там є дуже багато цікавих фактів, які зокрема стосуються і поширення інфекцій, пандемій, особливо в першій книжці. Як у певних суспільствах нищать всі свої ресурси і опиняються в ситуації колапсу, як шукають шляхи подолання кризи. Сподіваюся, що остання книга буде символізувати наш вихід із кризи.
Також я би порадив почитати книги Діка Свааба “Ми – це наш мозок» і «Наш творчий мозок», які розкривають таємниці нашого головного мозку, і Ювала Ной Харарі – дуже відомого, дискусійного автора. В українських перекладах є книги Ювала Ноя Харарі: “Людина розумна” (Sapiens), “Homo deus” і “21 урок 21 століття”.
Щодо художньої літератури, то раджу читати класику, яка розкриває вічні цінності, яка дає нам надію і опору в тому житті. Це чудовий час, щоб прочитати і Шевченка, і Франка, і Сковороду, і Ґете, і Шекспіра, і авторів ХХ століття: Ремарка, Гемінґвея. А з останніх авторів, який мене найбільше вразив, хотів би звернути увагу на боснійського автора Мілєнка Єрговича, який оголює драми балканської воєнної кризи. У своїх книгах він показує, як люди залишаються людьми навіть у найскрутніших ситуаціях. Зараз вони теж є на часі.
Щодо страв, то знову-таки звертаємось до традиції Франкової кухні. Родина Франків була дуже щедрою на кулінарну фантазію. Попри те, що Франко великим гурманом не був, жінки його дому були майстринями домашньої кухні. Багато хто знає знамениту працю “Практична кухня” (чи точніше “1-а українська загально-практична кухня”) Ольги Франко.
Скажу чесно, я не великий майстер кухонної справи, але маю одну фірмову страву – яєчню з яблуками, яку дуже люблять всі мої домашні. То зараз якраз маю оказію проявити свої кулінарні таланти і трохи полегшити життя дружині.
Карантин – чудовий час згадати, що ми вміємо готувати. А ще це прекрасна нагода готувати разом, родинно.
Карантин не треба розглядати як велике випробування, бо будьмо відверті: зараз це хіба випробування нашого терпіння, а справжні випробування для нас можуть розпочатись у посткарантинну добу. І ці випробування будуть пов’язані з пандемією, з економічними і політичними проблемами.
Але не треба втрачати доброго гумору і розглядати карантин як можливість відновити в собі ресурси гарного настрою, доброго гумору і здобуття нових знань.
Читайте також: Вдома залишайся – корисним просвіщайся. Частина 1
Далі буде…