До Дня медичного працівника, який буде 17 червня, “Інститут Просвіти” зібрав найбільш важливі інноваційні розробки українських науковців, які успішно застосовують у сучасній медицині. Деякі з них визнано найкращими у світовій лікувальній практиці.
Самі ж автори – науковці Національної академії медичних наук України, скромно зауважують, що їхні винаходи не є революційними. Проте цінність цих інновацій надзвичайна. Адже розроблені вони за останні 5-10 років у незалежній Україні і щогодинно, щоденно допомагають рятувати життя українців.
За останні 5-10 років вчені Національної академії медичних наук України створили понад 350 інноваційних наукових розробок
“Лише за минулі 5-10 років вчені Національної академії медичних наук України (НАМН ) створили понад 350 інноваційних наукових розробок. Наприклад, в Інституті фармакології та токсикології НАМН було розроблено близько 40 нових лікарських засобів”, – розповідає член-кореспондент Національної академії медичних наук України, професор Володимир Міхньов.
Він присвятив медичній науці понад 40 років свого життя, добре знає ціну кожному винаходу, створеному в сучасних реаліях. Тому і наголошує, що інновації – це кропітка щоденна робота, яка вимагає великих зусиль та належного фінансового забезпечення. Втім, економічні труднощі не зупиняють творче натхнення науковців. Сьогодні українські вчені-медики є членами понад 100 міжнародних наукових товариств, радниками та експертами таких авторитетних організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ та ін.
Все це свідчить лише про одне – українську медичну науку добре знають та поважають у світі, – зазначає професор.
Топ-5 інновацій
Удосконалення методу шунтування на працюючому серці
Ще донедавна для проведення надскладної операції шунтування пацієнтові зупиняли серце та переводили на штучний кровообіг. Це мало низку ризиків, а післяопераційна реабілітація була надто тривалою.
Нині в Україні шунтування проводять на працюючому серці без переведення хворого на штучний кровообіг. Така операція є менш травматичною для пацієнта і надскладною для хірурга. Успішність хірургічних операцій на працюючому серці в Україні перевищує якісні показники США та європейських клінік. А через складність операції, яка вимагає високого фаху хірурга, нині менше 1% клінік світу взагалі мають такий досвід оперування.
Гіпертермія при септичному ендокардиті
У серці можуть виникати інфекційні запалення, які називають інфекційним ендокардитом. Це важка хвороба, яку складно діагностувати. Вона проявляється на пізній стадії, коли клапан серця вже деформувався. Спочатку пацієнтам робили так звану реконструкцію клапанів. Однак навіть після цього виникала імовірність рецидиву – повторного захворювання. Науковці Національної академії медичних наук розробили метод гіпертермії при септичному ендокардиті.
Хворому штучно підвищують температуру крові, підключають до штучного кровообігу та імплантують штучний клапан фактично в інфіковане середовище. Та найважливіше, що в цьому напрямку українська медицина значно випереджає світову практику
Методика електрозварювання м’яких тканин
Замість традиційного зшивання м’яких тканин нині успішно практикують менш травматичний метод – електрозварювання. Це допомагає суттєво скоротити час операції та зменшує втрати крові.
Морфологічна структура тканин швидко відновлюється, тож рубця на прооперованому органі не залишається. Винайдена в Україні технологія дозволена до клінічного використання в Україні, Сполучених Штатах, Росії та Білорусі.
Електростимуляція нервових структур
Спеціально розроблений електростимулятор, який спрямований на пошкоджений нерв, підшивають до ураженої ділянки шкіри. З допомогою цього відбувається постійна стимуляція пошкодженого нерва. Відтак нерв швидко відновлює свої функції. Нещодавня українська розробка успішно визнана за кордоном. Нині її активно використовують у лікарській практиці.
Альгінатні капсули в лікуванні ендокринної патології
Це абсолютно нова розробка українських вчених у галузі ендокринної патології. Її завдання – з допомогою альгінатної капсули замінити функцію ендокринного органу, який вийшов із ладу. Для цього беруть здорові клітини ендокринної залози, вміщують їх у капсули, а капсули підшивають до шкіри. Оскільки альгінатні капсули стійкі до води, то ліки проходять через них, не розчиняючись.
Нині цю інновацію досліджують на експериментальному рівні. Проте нею вже зацікавилися закордонні колеги.