“Росія намагається довести світу, що України як держави не існує”

Як з російським агресором уживається ще один сусід Кремля – Фінляндія.

Обмеження щодо продажу землі, запровадження  цивільної розвідки та будівництво власного газопроводу. Як найближчому сусіду РФ – Фінляндії, яка була частиною Російської імперії і чиї території неодноразово окуповували росіяни, вдається зберегти суверенітет сьогодні. Про це в інтерв’ю із експертом з економіки Карі Люхто.

Карі Люхто – експерт Львівського Безпекового Форуму. Професор університету в Турку (Фінляндія). Відповідає за курси, пов’язані з російською ринковою економікою, бізнесом у регіоні Балтійського моря, економічними відносинами між ЄС та Росією та інвестиціями в Центрально-Східній Європі. З 2011-го року працював директором Фонду CentrumBalticum (Фінляндія). Основні наукові інтереси – інноваційна діяльність між ЄС та Росією, спрямовані на прямі інвестиції російських корпорацій та енергетичні питання в регіоні Балтійського моря.

– В Україні, яку десятиліттями Росія намагається знищити як державу, є такий вислів “не пощастило із сусідом”. Фінляндія, звісно, значно менша за Україну, тож і спокус щодо неї менше. І все ж, ви межуєте з країною-агресором. Як вдається зберегти цілісність кордонів, зважаючи, що РФ – основний постачальник газу, нафти й електроенергії?

 – Сьогодні Росія є важливим партнером Фінляндії, але це не стратегічний партнер. Ми зробили висновки й готові до будь-яких інцидентів та несподіванок, які можуть виникнути з боку РФ. Так, у Росії ми закуповуємо велику частину нафти, яку переробляємо та продаємо за кордон. Російські компанії беруть участь у будівництві фінської нової атомної електростанції. Росія є основним імпортером газу і частково – електроенергії. Та вже незабаром завершується будівництво фінсько-естонського газопроводу Balticconnector, який пролягає морським дном. Це суттєво зменшить нашу залежність від російського газу та електроенергії.

Я не є посадовою особою і не висловлюю офіційну державну думку своєї держави. Але наші відносини з РФ вибудовуються за принципом “діалог і захист”. Ми добре чуємо, що пропонує нам Кремль, але маємо чітку власну позицію. При цьому політичні зв’язки з Росією у нас нормальні.

Фінляндія межує зі Швецією (спільний кордон — 586 км), з Норвегією (729 км) та РФ, з якою має найбільшу лінію кордону – 1313 км. У цій країні мешкає близько п’яти з половиною мільйонів людей. З 1809 року Фінляндія була частиною Російської імперії. 1917 року оголосила про свою незалежність. У 1918 році новоутворену державу розділили: одну частину підтримували більшовики, іншу – білогвардійці. У Другій світовій війні більшовики окупували частини Карелії, Салли, Куусамо та Пецамо. 2010 року Фінляндія посіла перше місце у списку “Найкращих країн світу”, за версією журналу Newsweek. Та перше місце у світі – за індексом людського капіталу станом на травень 2015 року.

У своїх дослідженнях Ви довели, що російські інвестиції присутні в економіках практично всіх країн. А в деяких – досі є основними. Що це: суто бізнес чи спосіб контролювати інші країни через суттєвий вплив на їхні економіки?

–  Я би сказав, що це їхня ідея та спосіб контролювати держави економічними засобами. За даними Держкомстату, більшість прямих російських  інвестицій 1999 року було скеровано в США та ЄС, особливо у Великобританію. Росія довгий час була основним інвестором польської економіки. Сьогодні, наприклад, Китай інвестує набагато більше цілим світом, ніж Росія. Лише торік він інвестував в іноземні компанії 135 мільярдів доларів. А РФ – лише у 36. Різниця між китайськими і російськими інвестиціями в тому, що Китай інвестує в державні підприємства, а Росія – у приватні. Половина внесків Росії повертаються їй.

Загалом російський бізнес можна умовно поділити на кілька  груп. Перша – інвестиції в державні компанії зі стратегічною метою. Сюди належать провідні потужні російські компанії, які експортують газ, нафту, електроенергію. Друга – приватні, які належать так званим російським патріотам, котрі готові виконувати будь-який наказ Кремля.  Третя – нелегальні, створені, щоб заробляти гроші.

Хельсінкі відносини з РФ вибудовують за принципом “діалог і захист”. “Ми добре чуємо, що пропонує нам Кремль, але маємо чітку власну позицію”, – Люхто

Нещодавно наші спецслужби припинили діяльність такої російської компанії, яка працювала у Фінляндії. Її заснували через Польщу. В офіційних реєстрах не було жодної інформації щодо її справжнього власника, тобто російського бізнесмена. Офіційно ця фірма займалися туризмом. Насправді ж скуповувала майно біля важливих портів та торгово-морських шляхів країни. Вони володіли багатьма об’єктами, серед яких і чотиризіркові готелі з вертолітними майданчиками. Наразі їм інкримінують несплату податків в особливо великих розмірах і бухгалтерські махінації. Цей випадок навіть обговорювали на рівні прем’єр-міністрів: було визнано, що це суто економічний злочин. Це не завадило російсько-фінським відносинам. Хоча це такий собі сигнал Кремлю, що ми чітко контролюємо ситуацію. Я скажу більше, після цього інциденту Фінляндія прийняла новий закон про цивільну військову розвідку.

Левову частку коштів і вже не один рік Росія вкладає у поширення власної пропаганди, що офіційно визнано державною політикою Кремля. Про це українські та світові експерти наголошували на третьому Львівському Безпековому Форумі.

– Якщо говорити про якусь стратегію з боку Росії, то це енергетика і телекомунікації переважно в країни колишнього СРСР. Загалом в різних країнах світу Росія має різні стратегії. Стратегія щодо України – спочатку показати світові, що Україна як держава не відбулася. А нині ще й розколоти її.

Довідка редакції

Ще 2010 року Володимир Путін затвердив державну програму “Інформаційне суспільство” (2011-2020 рр.) з бюджетом у 40,6 мільярда доларів. Кінцева мета  програми – 100% покриття російськомовного населення планети безкоштовними ЗМІ Росії. Ці кошти Росія вкладає у пропаганду через телебачення. Загалом російську пропаганду поширюють щонайменше 40 мовами світу у 160 країнах. А з 2017 року всі іноземні представництва ЗМІ (телеканалів) у Росії, згідно з указом Путіна, були реструктуризовані. Тепер частка іноземної участі в будь-якому ЗМІ Росії не перевищує 20%.

– За минулі кілька років в Україні суттєво збільшилися показники торгівлі з країною-агресором, а як із цим у Фінляндії?

– Однозначно зменшилися, починаючи ще з 2014 року. Якщо до 2013 року 25% експорту йшло в Росію, то нині близько  6-7%. Імпорту було 30%, стало трохи більше як 10%. Ми намагаємося менше купувати в Росії.  Нині більше експортуємо до Китаю та США.

– В Україні, яка перебуває у стані відкритої війни з РФ, намагаються зняти мораторій з продажу землі. А як у Фінляндії ситуація із земельним питанням, адже це ще один спосіб запустити ворога на свою територію?

– Вже наступного року набуде чинності закон про обмеження іноземної власності на землю. Це означає, що ми зможемо ретельніше контролювати питання землі, ніж це є, скажімо, зараз.

Розмовляла Вікторія Доскоч

Головне зображення – з відкритих джерел