Пам’ятаєте, ми обіцяли аудит? Скільки землі роздали села і міста напередодні приєднання до Львівської ОТГ? Обіцяли – виконуємо.
Департамент містобудування ЛМР проаналізував земельні ухвали всіх 10 сільських і міських рад, які з 1 січня стали зі Львовом однією громадою. Ви ж не забули про нічні сесії, коли землю роздавали навіть за 4 дні до виборів? Так отож. Треба знати, з чим маємо справу.
Гаражні кооперативи на десятки гектарів, активне садівництво на папері – всі ці схеми ми виявили.
А щоб не втратити об’єктивності, усі цифри показали незалежним земельним експертам. Вони і порахували, скільки ж бюджети доєднаних громад, скажімо так, недоотримали внаслідок небаченої щедрості сільських очільників.
Звичайно, експерти взяли до уваги цільове призначення розданої землі, її місцезнаходження, розмір і конфігурацію, а також ринковий попит на ці ділянки в конкретному регіоні.
Загальна цифра та суми нас здивували
Понад 300 га землі за минулий рік. Ні, не пішло з молотка. Їх просто громади тепер уже Львівської ОТГ роздали, віддали безоплатно в приватні руки. І, звісно, бюджети сіл і містечок не отримали ні копійки.
Відразу випереджаючи ваші запитання. А скільки Львів за минулий рік віддав у приватні руки на таких же умовах? Насправді практики роздавати вільні землі у Львові вже давно немає. Можемо говорити хіба про ділянки по кілька сотих, які були долучені до існуючих садиб львів’ян і переважно й так перебували у їхньому фактичному користуванні. Якщо підсумувати, то за цілий рік таких ділянок було виділено не більше 1 гектара.
І ще дві цифри, щоб зняти всі питання. Загальна площа Львова – 14895 га. Загальна площа ОТГ (без території Львова) – 16400 га.
300 до 1. Непоганий рахунок на користь львів’ян.
Тепер про ціну питання. Вартість цих 300 га розданої землі, за приблизними підрахунками експертів, – майже 630 мільйонів гривень! Таке нічогеньке могло би бути наповнення сільських бюджетів.
А це поремонтовані школи, дороги і народні доми, збудовані дитячі чи спортивні майданчики. Нічого такого зроблено не було. Виявляється, ресурс і резерв був, а інфраструктура приєднаних до Львова громад, мушу констатувати, дісталась у спадок Львову у жалюгідному стані. На жаль. Все через управління – влада потратила ресурс не на потреби громади.
Дубляни, Гряда, Рясне-Руське – серед рекордсменів-«благодійників»
За інформацією, яку надали самі сільські, селищні та міські ради, у 2020 році роздано у приватну власність:
- для будівництва і обслуговування житлового будинку: 979 ділянок загальною площею понад 90 га, орієнтована вартість – 257 млн грн;
- для індивідуального садівництва: 787 ділянок загальною площею майже 60,5 га, орієнтована вартість – 142 млн грн;
- для ведення особистого селянського господарства: 406 ділянок загальною площею понад 119 га, орієнтована вартість – 123,5 млн;
- для колективного гаражного будівництва: 39 ділянок загальною площею 33,6 га, орієнтовна вартість – 107 млн грн.
Хто ж роздав найбільше землі? У топ-трійці – Дубляни (майже 77 га), Гряда (понад 62 га), Рясне-Руська (60 га).
А тепер, як звично, у рейтингах – пройдімося за категоріями.
Будівництво житлового будинку. Тут абсолютний лідер за розданими гектарами – Гряда: 374 ділянки роздано, а це 38 га. На п’яти наступають Лисиничі – роздано 219 ділянок, тобто 21,5 га землі. Це 42,5 і 42,1 втрачених мільйонів відповідно. Але що цікаво. Якщо орієнтуватись не на кількість розданих гектарів, а власне на визначену експертами вартість землі, то першість тоді дістається Брюховичам – майже 88 мільйонів (7,8 га) повз касу, тобто повз бюджет.
Перші садівники однозначно живуть у Дублянах. За минулий рік тут роздали 232 ділянки під ведення садівництва – це 22,5 га землі. Просто садівничий край! І майже 38 млн грн повз бюджет Дублян, Ситихова і Малих Підлісок.
Якщо ж пильніше придивитись до ціни землі під садівництво, то дорого садівники обійшлись бюджету Винників (32 потенційні мільйони за 7,1 га), Брюховичів
(25 потенційних мільйонів за майже 3 га) і Рясне-Руської (майже 19 мільйонів за 8, 4 га).
Не лише своїми садівниками, а й селянами, виявляється, славляться Дубляни. 166 розданих ділянок = 53 га землі = 59,3 млн грн не в бюджеті громади. Це однозначне лідерство у цій категорії. І вдвічі більше, ніж у Рясне-Руській, де роздали 78 ділянок площею 10,4 га, вартість цієї землі – 20,3 млн грн втрачених для бюджету Рясне-Руської і Підрясного.
Третю сходинку у цій категорії ділять Гряда (40 розданих ділянок на 20,2 га, орієнтовна вартість – 11,3 млн грн) і Грибовичі (61 ділянка площею 12,9 га вартістю – 10,8 млн грн).
І моя улюблена категорія – гаражні кооперативи. Скоро на всіх картах України – гаражний кооператив у Рясне-Руській!
Вдумайтесь: 33,4 га під гаражі віддала сільська рада. Щоб краще уявити, 33 га – це як 47 футбольних полів разом. Думаю, скоро питання паркування у цьому районі буде вирішено. То, може, недарма гектари орієнтовною вартістю понад 103 млн грн пішли повз бюджет Рясне-Руської громади?
Звичайно, це іронія. Адже більшість розданих ділянок з таким цільовим призначенням – очевидно, звичайнісінькі схеми, як “законно й безкоштовно віддати землю в приватні руки”. І це підтверджує кримінальне провадження щодо Рясне-Руської, яке вже порушили в Головному управлінні Нацполіції Львівщини.
Заради справедливості мушу констатували, що землю під будівництво гаражів торік також роздавали у Винниках (11 ділянок), Брюховичах (9 ділянок), Дублянах (1 ділянка), Малехові (1 ділянка).
Підбиваючи підсумки
Все. Ці рішення остаточні. Відмотати їх назад дуже складно. Громади не отримали із сотень мільйонів ні копійки. А могли б.
Тим часом аудит триває. Департамент містобудування ЛМР продовжує досліджувати: а яка ж ситуація з ділянками, щодо яких є лише перші ухвали. Це ще цікавіше. Бо ж якщо у земельних фахівців та юристів виникнуть сумніви в законності таких рішень – усе можна буде повернути на користь уже спільної Львівської громади.