Українці першими створили космічні розробки, якими користується сучасна світова астронавтика та космонавтика, а також заклали основу для розвитку радянської космонавтики.
Історія освоєння космосу українцями починається ще з ХІХ століття і є не лише давньою, а й визначальною у світовому масштабі. Саме українці пришвидшили відкриття космосу. І це доконаний факт, як, власне, і те, що навіть цю сторінку української історії присвоїла країна-окупант.
Ми знаємо про Юрія Гагаріна, який першим полетів у космос. Проте не знаємо, що це стало можливим завдяки українцю Сергієві Корольову, якого світові експерти називають мізками радянської космонавтики. До речі, магнітофон, яким користувався Гагарін у космосі, було зроблено в Києві.
Ми добре пам’ятаємо, що американці першими висадилися на Місяць. Але не знаємо, що рухалися вони “трасою Кондратюка”, яку ще на початку ХХ століття розробив 19-річний українець Юрій Кондратюк – один з основоположників космонавтики. А в ХІХ столітті нащадок давнього козацького роду Олександр Засядько створив першу у світі ракету. Ми майже нічого не знаємо про досягнення українців в освоєнні космосу.
Навіть наш сучасник Ілон Маск, який живе в іншому кінці світу, знає більше за нас. У своєму Twitter він визнав провідну роль саме українців у становленні радянської космічної галузі. А зроблений в Україні РН “Зеніт” вважає чи не найкращим у світі.
Натомість середньостатистичний українець у кращому разі може згадати про політ у космос Леоніда Каденюка вже за часів незалежності. В одному з інтерв’ю “Інституту Просвіти” відомий поет та видавець Іван Малкович наголосив, що “найкраще щеплення від меншовартості – знати про українські досягнення в космосі”. Ми маємо навчитися пишатися своїми досягненнями. Але для цього їх треба, бодай, знати, аби не дозволити країні-окупанту й надалі красти нашу історію та територію.
Про найяскравіші досягнення українців у відкритті космосу, починаючи з ХІХ століття й до наших днів спілкуємося із радником голови Національного космічного агентства України, почесним ветераном космічної галузі Едуардом Кузнєцовим:
“Українці є однією з найосвіченіших націй у світі. 2015 року вони посіли четверте місце у цьому почесному списку. Перший у Східній Європі вищий навчальний заклад було засновано в Україні у місті Острог ще XVI століття. А в же у XVIІ столітті українців вважали найбільш писемною нацією. Тому здобутки українців у відкритті космосу та той факт, що Україна, навіть попри війну та особливо скрутну економічну ситуацію, продовжує залишатися однією з передових космічних держав, – лише підтверджує неймовірний український потенціал. Сьогодні ми входимо у десятку лідерів, проте маємо всі можливості значно піднятися у цьому рейтингу”.
Перші ракети ще у ХІХ столітті створили українці
Основоположником теоретичної космонавтики традиційно звикли вважати Костянтина Ціолковського. Принаймні цю думку десятиліттями нав’язувала російська пропаганда. До речі, піддаючи сумніву той факт, що сам Ціолковський був нащадком козацького ватажка Северина Наливайка й дуже цим пишався.
Проте ще задовго до Ціолковського двоє українців вже мали суттєві напрацювання у цій галузі. Українець Микола Кибальчич розробив схему першого у світі реактивного літального апарата. Та придумав ідею використати ракету для польоту людини в космос. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив у останні дні свого життя. Ескіз космічного корабля він видряпав уламком ґудзика на стіні тюремного каземату, куди потрапив за свої політичні переконання. Його стратили 3 квітня 1881 року, а разом з ним в архівах було поховано папери з розробленим проектом. На час страти йому не було навіть 30 років.
Лише значно пізніше до принципів ракетобудування, про які Кибальчич детально писав у своїх розробках, самотужки дійде Ціолковський. Натомість за радянських часів Миколу Кибальчича більше знали як винахідника бомби – так званого прототипу сучасної гранати, якою народовольці вбили російського імператора Олександра ІІ.
Першим, хто дав поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі, та першим у світі, хто створив кілька типів бойових ракет, також є українець – генерал-лейтенант Олександр Засядько. У середині ХІХ століття він розробив цілу серію різних бойових ракет і створив навіть ракетну роту в царській армії.
Олександр Засядько народився на Полтавщині та був нащадком старовинного козацького роду. Його дід і прадід служили в Хорольській та Лютенській сотнях. А батько був головним гармашем Запорозької Січі та родичем кошового отамана Петра Калнишевського, якого за наказом Катерини ІІ було відправлено до в’язниці Соловецького монастиря.
Іменами обох українців названо кратери на Місяці.
Американці летіли на Місяць “трасою Кондратюка”
Першим і наразі єдиним космонавтом незалежної України, який був у космосі, є Леонід Каденюк. 1997 року він здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. Та провів 10 наукових дослідів із космічної ботаніки. Тоді завдяки українцю в космосі також уперше пролунав гімн України, побували український державний прапор, герб, Конституція, а також “Кобзар” Тараса Шевченка.
Проте першим українцем, який майже 60 років тому полетів у космос і власноруч керував пілотованим кораблем, став уродженець Київщини Павло Попович. Тоді ж він здійснив досі нечуване – перший вихід у відкритий космос. Саме в космосі Павло Попович на весь Всесвіт заспівав улюблену пісню Корольова “Дивлюся на небо”. Втім проведене ще 2011 року соцопитування засвідчило, що лише 3% українців знають прізвище Павла Поповича.
Трохи краще ми знаємося на досягненнях Сергія Корольова, якого називають мізками та основоположником практичної космонавтики. Завдяки йому в космосі побували перша тварина, перший екіпаж із двох (а потім і трьох) людей, відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. Він творець уславленої Р-7, яка півстоліття тому вивела на орбіту перший штучний супутник і після кількох модифікацій працює й нині. Також Корольов спроектував потужні ракети, щоб доправляти експедиції на Місяць. І планував пілотовані польоти на Місяць та Марс. Очевидно, що він би здійснив і цю мрію, як і решту. Проте далися взнаки травми, одержані під час ув’язнення в ГУЛАГу, куди його заслали на підставі фальшивих звинувачень.
Натомість мало хто знає, що Корольов народився та навчався в Україні. І, попри обставини, не змінив українського громадянства, як, власне, і його колега – основоположник рідинного ракетного двигунобудування, конструктор ракетних двигунів Валентин Глушко. Двигуни Глушка стали основою ракетних систем у світі, з їхньою допомогою СРСР досяг високих успіхів в освоєнні Космосу. І нині на двигунах Глушка запускають ракети України, США та Росії. Разом з Корольовим Глушко створив балістичні міжконтинентальні ракети та ракетно-космічні системи. У 1970 роках він очолював радянську космічну галузь. Як і Корольов, також побував у ГУЛАГу на підставі сфальшованих показів.
Серед основоположників космонавтики, які народилися в Україні, – Юрій Кондратюк. Його називають одним із творців ракетної техніки й теорії космічних польотів. Саме Кондратюк – 19-річний автор відомої на весь світ “траси Кондратюка”, якою 50 років тому і скористалися американці, коли вперше висадилися на Місяць. Це найбільш енергетично вигідна траса космічного польоту на Місяць з планети Земля. Ще на початку ХХ ст. Юрій Кондратюк опублікував її розрахунки у книзі “Завоювання міжпланетних просторів”.
Равликову траєкторію польоту космічного корабля на Місяць і використали американці в проекті “Аполлон”. “Тож саме українець у прямому значенні слова проклав дорогу для славнозвісної висадки американців на Місяць”, – наголошує радник голови Національного космічного агентства України, почесний ветеран космічної галузі Едуард Кузнєцов.
Завдяки українцю Володимиру Челомею було створено ракето-носія “Протон”. Розробки Челомея дозволила Радянському Союзу випередити США в питанні озброєння підводних човнів.
Весь ракетно-ядерний щит Радянського Союзу було створено під керівництвом Генерального конструктора українського КБ “Південне” Михайла Янгеля. До речі, “Південне” й нині успішно працює в Україні.
За словами Едуарда Кузнєцова, 80% творців ракетно-космічної техніки народилися в Україні.
І навіть серед жінок, які були в космосі, є астронавтка з українським корінням. Це Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Жінка-космонавт, яка має українське коріння, є однією з найуспішніших астронавтів NASA. Вона двічі була в космосі та здійснила п’ять виходів у відкритий космос.
Батьки майбутньої астронавтики зробили все, щоб вберегти її українську ідентичність. Тож, виходячи заміж, жінка залишила своє українське прізвище – Стефанишин. 2007 року астронавтка вперше відвідала Україну та вразила всіх знанням української мови.
Україна – у десятці країн з розвитку космічної галузі
Нині в Україні триває п’ятий рік війни, яка позначилася й на розвитку космічної галузі. Проте навіть ця обставина не змогла знищити українсько-космічний потенціал. І Україна, навіть попри війну, посідає одне із передових місць у розвитку космічної галузі.
“Якщо в більшості країн світу космічною галуззю переважно опікується держава, фінансує її, то в Україні космічна галузь, навпаки, ще й поповнює бюджет країни. Наприклад, торік завдяки розробкам українських працівників цієї галузі у бюджет країни надійшло понад 1 мільярд гривень. А це в 10-11 разів більше, ніж держава виділяє на фінансування космічних програм”, – підсумовує радник голови Національного космічного агентства України Едуард Кузнєцов.
Сьогодні, за словами Кузнєцова, Україна – одна з небагатьох країн світу, яка має замкнутий цикл ракетобудування, починаючи з ракетного палива й закінчуючи готовими корпусами, ракетами-носіями і космічними апаратами. В Україні виробляють двигуни, вузли і агрегати РН, космічні апарати, ракетно-космічні комплекси та три сімейства ракет-носіїв, які запускають на чотирьох космодромах світу.
З часу отримання незалежності й до 2018 року із 6 космодромів світу було здійснено 160 пусків ракет-носіїв, виготовлених за участі українських підприємств. Вироблено 380 різноманітних супутників на замовлення 25 країн світу. Виведено на орбіту понад 400 космічних апаратів власного виробництва. “Україна запустила в космос три супутники для дистанційного зондування Землі власної розробки і виробництва – “Січ-1”, “Січ-1М”, “Січ-2″, які стали найбільш видатними досягненнями”, – перераховує Едуард Кузнєцов.
За офіційною інформацією Національного космічного агентства України, близько 65% української науково-технічної продукції йде за кордон. Основний напрям експорту – країни ЄС, США. Нині з Україною працюють практично всі космічні держави світу.
А українські компоненти є в ракетах інших країн. В Україні розроблено та вироблено перший ступінь для американської ракети-носія Antares і двигун для європейської ракети-носія Vega. Antares – ракета-носій середнього класу, призначена для відправлення в космос вантажу вагою до 7 тонн. За 20 років здійснено 10 пусків. Vega – ракета-носій легкого класу, яка призначена для виведення на навколоземну орбіту вантажів вагою 300-1500 кілограмів. За 20 років здійснено 14 пусків.
Україна бере участь і в інших численних міжнародних проектах. У планах – побудувати власну базу на Місяці. Українське підприємство КБ “Південне” вже працює над цим проектом. Останній етап передбачає запуск постійної бази, на якій перебуватиме людина. Важливу подію заплановано на 2062 рік.
Цікаво знати
В Україні працює всесвітньо відоме державне конструкторське бюро “Південне” ім. М. Янгеля – найбільш сучасне підприємство ракетно-космічної галузі України. Тут є надпотужний в Україні суперкомп’ютер, побудований “чистий цех” для збирання космічних апаратів, 3D-принтер для виготовлення деталей для РН і КА з композиційних матеріалів. Та найголовніше – це людський потенціал української ракетно-космічної галузі.
