Джерело: zaxid.net
25 квітня Верховна Рада прийняла закон про реформування зеленої енергетики в Україні. Ще на етапі концепції навколо цієї ідеї точилися суперечки, а після написання тексту почали з’являтися численні альтернативні законопроектиI Утім, нам таки вдалося досягнути консенсусу: процес формування остаточного тексту законопроекту був максимально публічним та прозорим, до дискусії були запрошені всі зацікавлені сторони. Комітет працював у режимі “відчинених дверей” – кожен охочий міг надіслати свої пропозиції до законопроекту, прийти на обговорення до комітету обстоювати свою позицію.
Передбачувано та характерно для будь-якого демократичного процесу тепер уже прийнятий закон має багато критиків. Як співавтор реформи хочу розповісти,
ЧОМУ УХВАЛЕНИЙ ЗАКОН ПРО АУКЦІОНИ Є ПЕРЕМОГОЮ:
Фінансове навантаження на ринок, зокрема споживача
Відповідно до умов чинного “зеленого” тарифу, ціну на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, встановлює закон. Ця ціна є найвищою в Європі та зумовлює зависоке фінансове навантаження на споживачів. На малюнку ви бачите співвідношення обсягів виробленої електроенергії та сплачених за неї коштів у 2018 році. ВДЕ виробили 1,9% всієї спожитої електроенергії і отримали 8,7% усіх сплачених коштів!
Відповідно до закону, ціна на “зелену” електроенергію визначатиметься на конкурентних засадах: інвестори, які прагнуть виробляти електроенергію з відновлюваних джерел, будуть зобов’язані брати участь в аукціоні. Тут вони на конкурентних засадах пропонуватимуть, за яку ціну готові виробляти електроенергію. Той інвестор, який запропонує найнижчу ціну, отримає право на будівництво свого проекту.
Ось так, наприклад, змінилися середні ціни на електроенергію із сонця в країнах, що запровадили аукціони (із січня 2010 року до лютого 2017-го).
Проблеми балансування та надійності енергетичної системи
Інше важливе питання – балансування системи. “Зелені” станції є волатильними, їхня корисна дія безпосередньо залежить від погодних умов. За розрахунками Укренерго, максимальна встановлена потужність СЕС та ВЕС, яку може прийняти ОЕС України без серйозних відхилень у роботі, – 4750 МВт. І ця величина буде досягнута вже в грудні 2019 року. А жодних механізмів регулювання появи нових станцій в державі ніколи не було – хто скільки хотів, так і будував. Лише погляньте на темпи зростання “зелених” потужностей!
Ба більше, протягом першого кварталу 2019 року в експлуатацію було введено більше потужностей, ніж у 2018 році загалом.
Розвиток “зеленої” генерації має бути сталим, прогнозованим та керованим, аби система залишалася збалансованою як технічно, так і економічно. Для цього законом передбачено механізм річних та п’ятирічних квот. Розмір квот затверджуватиме КМУ за поданням Міненерговугілля на підставі пропозицій оператора системи передачі та Держенергоефективності. Квоти розподілятимуть на частки за окремими видами ВДЕ. Такий механізм допоможе спрямовувати розвиток “зеленої” генерації відповідно до можливостей та потреб системи.
Інвестиційний клімат
Перший ключовий наголос, який робила наша команда під час презентації концепції, а згодом і законопроекту – відсутність ретроспективної дії.
Багато країн уже зіштовхнулися з проблемою фінансового навантаження під час “буму” зеленої генерації. Деякі з них не впоралися з викликом і були вимушені скасувати “зелені” тарифи ретроспективно – розірвати чи змінити договори, укладені з інвесторами. Як наслідок – судові провадження та відшкодування.
Запропонований у законі механізм ціноутворення не є ретроспективним. Виробники, які підпишуть попередній договір купівлі-продажу електричної енергії до дати запровадження аукціонів, матимуть ставку “зеленого” тарифу, встановлену за “старою” моделлю, яка буде діяти до 2030 року. Цим ми доводимо інвесторам надійність України як бізнес-партнера. Ми створюємо стале та передбачуване законодавче регулювання, впроваджуємо знайомий європейський механізм.
Більше того, ми продовжуємо строк підтримки “зелених” електростанцій. Через значний строк окупності “зелених” проектів, обсяг інвестицій, залучених за старою моделлю, почне різко зменшуватися вже в 2020 р. Тарифи ж, встановлені за результатами аукціонів, діятимуть протягом 20 років (!) з дати введення об’єкта ВДЕ в експлуатацію. І цим стимулюємо переходити інвесторів на аукціони.
Початок дії закону
Про закиди, що закон ухвалено запізно, зазначу: законопроект було зареєстровано ще у червні 2018 року. Ми були першими, хто порушив проблему неефективності чинного механізму підтримки “зелених” та зумовленого ним фінансового навантаження. Реєстрації передували обговорення концепції, публічні дискусії тощо. Фактично, з моменту реєстрації законопроект був готовий до прийняття. Проте замість співпраці та оперативної роботи над спільним компромісним текстом ми отримали альтернативні законопроекти, необґрунтовані звинувачення, супротив. Це все затягнуло процес на цілий рік з причин, що від нас (авторів законопроекту) не залежали. Відповідно до первинної концепції, аукціони мали бути запроваджені ще з 1 січня 2019 року .
Щодо домогосподарств
Критика щодо негативних змін для домогосподарств мене теж щиро дивує.
Новим законом визначено спрощену процедуру встановлення “зеленого” тарифу (без отримання ліцензії на виробництво електричної енергії з енергії сонця та / або вітру, без встановлення “зеленого” тарифу в індивідуальному порядку) не лише для домогосподарств з потужністю до 50 кВт (у старому законодавстві – до 30 кВт), а й для інших суб’єктів з потужністю до 150 кВт.
І ще один нюанс. Якщо для великих станцій-суб’єктів у 2020 році передбачено зменшення тарифу на рівні -25%, то для домогосподарств – лише 10%. А технології дешевшають однаково для всіх, і цей новий тариф є стелею на аукціонах із 2020 року.
Якщо коротко, то закон розширив можливість для будівництва малої розподіленої генерації та спростив процедуру отримання “зеленого” тарифу без ліцензії для всіх інших споживачів, серед них – також і для ОСББ, фермерів, малих підприємців потужністю до 150 кВт. І через я передбачаю бум розвитку галузі будівництва малих станцій, які є корисними для системи.