Коронавірусна криза стала креш-тестом для політичної системи України. Ми спостерігаємо і відчуваємо неспроможність на центральному рівні вирішувати нагальні проблеми і залишаємося незахищеними не лише всередині, але і назовні перед обличчям російського агресора. А Росія безсумнівно буде намагатися скористатися нашою вразливістю.
Які уроки нам необхідно засвоїти з коронавірусної кризи?
Перший урок. Пандемія показала нам обмежену здатність олігархічної моделі управління державою впоратися з будь-якими глобальними викликами. Олігархічна система та залежність української політики від Росії роблять українську економіку та охорону здоров’я вразливими, оскільки податки не сплачуються в Україні.
Другий урок. Ми продовжуємо стояти перед величезним геополітичним викликом. Незважаючи на пандемію, російські наміри залишаються незмінними. Росія щодня спричиняє жертви на сході України і намагається використати пандемію для отримання дивідентів та зняття санкцій. За жодних обствин пандемія не зможе сприяти досягненню режиму припинення вогню на Сході України (і наратива про таку можливість, що з’явилася у публічному просторі, очевидно, є російською), оскільки Росія цього не хоче. Окрім цього, країни Східного партнерства, і в тому числі Україна, стоять перед викликом проведення місцевих виборів. Для України сьогодні існує величезна загроза проведення виборів на окупованих територіях, що активно просуває Росія і, на жаль, підтримує чинний український Уряд та Президент.
Третій урок. Пандемія опустила нас всіх на мікрорівень. Так само як і люди зараз більше зайняті приватними справами, турботою про власне здоров’я та сім’ї, так і держави закриваються та фокусуються на власних проблемах, що обмежує співпрацю та як наслідок спільне розуміння загроз.
Якими мають бути наступні кроки України?
Ми не повинні лікувати симптоми, а варто зосередитися на справжній причині проблеми. Нам необхідно скористатися цим шансом, щоб змінити олігархічний консенсус в Україні та перетворити олігархів на звичайних великих підприємців.
І ми маємо розширити нашу співпрацю в регіоні не лише між Молдовою, Грузією та Україною, але й у більш широкому Балто-Чорноморському регіоні. Східне партнерство досягло своєї мети і настав час переглянути його та шукати додаткові формати для співпраці в регіоні, також у сфері безпеки. Інакше ми відкриваємо ворота для нової війни.
Оксана Сироїд – лідерка «Самопомочі», співголова Львівського безпекового форуму