У міській раді оголошують архітектурний конкурс на найкращу концепцію дизайну елементів міського благоустрою: лавки, смітники, антипаркувальні стовпці, парапети. Роблять це вперше. Хочуть, аби всі міські “меблі” не дисонували за стилем, а були логічним продовженням один одного.
Як же виглядатиме оновлений Львів – розповіли (а дещо навіть і показали) в департаменті містобудування.
Фактично, у львівській мерії говорять про такий собі ландшафтний бренд-бук. В останні роки у Львові відбувалися конкурси на архітектурні та містобудівні об’єкти. Наприклад, так спроектували ландшафтний дизайн площі перед Центром ім. Довженка на Сихові. Але не відбувалося конкурсів на елементи дизайнерські. Тож тепер вирішили це виправити.
Щоб конкурсантам легше творилося, у мерії вирішили зорієнтувати фахівців у певному напрямку – виписали технічні умови. Так, у департаменті містобудування радять дизайнерам спиратися на досвід французьких і швейцарських міст, але все ж наголошують: мета – не скопіювати чуже, а віднайти своє, львівське. Адже Львів особливий з погляду містобудування.
На результат чекають з оптимізмом, бо, кажуть, конкурсом зацікавились не лише місцеві дизайнери. Зацікавлення висловили навіть деякі столичні офіси.
Що будуть проектувати
Традиційно елементів міського благоустрою є багато: від лавок і смітників до діжок для квітів і огородження клумб. Наразі ж дизайнерів просять зосередитися на кількох видах елементів благоустрою. Часу не так вже й багато. Хочуть встигнути до початку активних робіт з облаштування нових публічних просторів чи відремонтованих вулиць. Тому в мерії планують завершити з конкурсом вже у травні.
Та й самим дизайнерам буде легше зосередитися на кількох елементах. Решту – дороблятимуть із часом. Кажуть, зараз головне – віднайти потрібний стиль для вуличних “меблів” Львова.
Отож, дизайнерам пропонують розробити дизайн лавок, смітників, антипаркувальних стовпців і елементів парапету.
Лавки
Довга лавка, лавка зі спинкою, лавка-коло, зігнута лавка, лавка для лежання – у міській раді кажуть: потребують усіх цих інтерпретацій такої наче простої й невибагливої на перший погляд речі.
“За останні 10 років все якісно змінилося, – пояснює головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. – Згадайте, в радянський час площі виконували монументальну функцію: стояв пам’ятник, а навколо нього – випалена земля, замощена гранітом.
Сьогодні це вже інший підхід – ми відійшли від монументалізму, в центрі сучасного громадського простору стоїть людина з її абсолютно природною поведінкою, з елементарним комфортом, з бажанням бути в тіні дерева, зручно й ергономічно сидіти. Не коли ти посидів півгодини і простудився, радикуліт схопив і банально відтиснув собі ногу.
А щоб сучасні громадські простори міста зазвучали по-новому, ми відразу даємо таку свободу дизайнерам-учасникам конкурсу розробити інтерпретації лавок”.
Смітники
Чавунні урни у центральній частині міста почали встановлювати ще 2008 року. Стилізовані під старовину, з логотипом “Лева”, із зачиненим усередині відром для сміття, вагою близько 200 кілограмів кожна. Вони фактично є антивандальними.
“У Львові ці антивандальні смітники, мабуть, найкращі, які я бачив в Україні. Для свого часу вони були добрі. Але з точки зору естетики вже не відповідають тому, що можна бачити в європейських містах сьогодні, – пояснює головний архітектор міста Антон Коломєйцев. – Але важливіше інше. Є певні недоліки експлуатаційні. Наприклад, вони мають такі отвори, через які дощ потрапляє в сам смітник. Це один з аспектів. Інший – це те, що вони не адаптовані до новітніх тенденцій поводження зі сміттям. Маю на увазі, звісно, сортування сміття. Це не потрібно всюди. Але в деяких місцях – це логічно й резонно”.
Тому в міській раді чекають, що після конкурсу місто отримає новий вигляд сміттєвих урн. З одного боку, дуже стриманих за зовнішнім виглядом, так би мовити мінімалістично-вишуканих, що пасуватимуть і для історичної частини, і не дисонуватимуть у сучасній частині міста. З іншого боку, нові смітники обов’язково мають бути знову ж таки антивандальними й практичними в експлуатації. Це не означає, що виготовлять нові урни – старі відразу заберуть з вулиць. Це буде поступова заміна. Нові смітники, як і нові лавки чи інші елементи благоустрою, першочергово встановлюватимуть там, де облаштовуватимуть нові громадські простори чи капітально ремонтуватимуть вулиці.
“Наприклад, у нас буде відремонтовано вулицю Бандери. Це масштабні роботи. А тому там передбачено багато лавок, багато стовпців, очевидно, там варто планувати встановлення нових смітників”, – зазначає головний архітектор Львова.
Майже так, як із лавками, посадовці просять дизайнерів розробили кілька видів сміттєвих урн – і таких, що стоятимуть на землі, і навісних, і таких, які передбачатимуть сортування сміття.
“Ми просимо учасників конкурсу розробити смітник, який може кріпитися, наприклад, до стовпа дорожніх знаків. Ці урни ставляться на спеціальну шину – такий хомут, – говорить Антон Коломєйцев. – Це абсолютно типовий підхід, характерний для всієї Європи”.
…а так вписуються у простір історичного Базеля. Фото: blog.witzig-net.de
Антипаркувальні стовпці
До них, визнають у департаменті містобудування, найменше претензій. Бо стовпці, які є у центральній частині міста, якісні й добрі. Їх зробили за аналогією до тих, які можна бачити у французьких містах. Та оскільки місто хоче бачити цілісний ряд елементів, простою мовою, “в одному стилі”, то просять учасників конкурсу помізкувати й пошукати нову форму і для антипаркувальних стовпців.
Антипаркувальні стовпці у центрі Львова. Фото: Інститут Просвіти
Обмежувальні стовпці у Дрездені. Фото: humberg-baumschutz.de
Бувають і такі стовпці, але у мерії сумніваються, що такі пасуватимуть Львову. Фото: humberg-baumschutz.de
Міські парапети
Цей елемент – дуже актуальне питання. Адже, як пояснює головний архітектор Львова, у візуальному плані парапети – левова частка того, що ми маємо в пішохідному просторі. Простіше кажучи, це секції чорних і білих парканців, що розмежовують хідник і дорогу.
“Ці парапети дуже часто справді відіграють функцію безпеки, але з іншої сторони є бар’єром для пішохідного руху, – зауважує головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. – Були випадки у Києві, коли під час аварій машина в’їжджала у ці стовпці і купа арматури летіла в людей. Фактично, ці парапети не убезпечували людей, а ще й стали додатковою загрозою. Тому питання – якої форми вони мають бути – дуже масивними чи такими, як у Базелі чи Цюріху, досвід яких ми вивчали й на яких зупинились”.
Також у мерії переконані: такі парапети не можуть візуально “засмічувати” простір. “Вони мають сприйматись легко на око. І оце чорне/біле – це не якась гоночна траса, щоб так розмічувати дорогу”, – додає Антон Коломєйцев.
Проти в міськраді й щодо тотального встановлення таких парапетів. Лише там, де вони справді потрібні, щоб убезпечувати пішоходів. До прикладу, там, де діти можуть вибігти зі школи просто на дорогу, або ж там, де потрібно відмежувати швидкісну трамвайну колію від пішоходів.
Ціна питання
Місто має знайти компроміс win-win – коштів і якості. А ще сумістити ціна/якість і виробництво/експлуатація.
“Важливо врахувати не лише вартість виробництва, а й вартість експлуатації. З яких матеріалів будуть запроектовані міські “меблі”, що це за покриття, якого догляду і які фінанси будуть потрібні на утримання. От, припустімо, якщо смітник з нержавійки, тоді його не треба фарбувати кожен рік, – зауважує Антон Коломєйцев. – Щодо лавок – тут точно буде використане дерево. І питання – чи треба буде його фарбувати. Як на мене, це найперше чому хотілося б запобігти. Дерево мало б мати натуральний вигляд, мало б використовуватися масло і так далі”.
Тому наразі про конкретні суми на лавки й смітники не йдеться. Порахувати гроші, потрібні на оновлення елементів благоустрою, зможуть уже по завершенні конкурсу.
Головне фото: tuyvo.com