Львів готується до земельних аукціонів – так поповнюватимуть бюджет, що зазнає втрат через карантин

Українські міста шукають способи наповнення місцевих бюджетів, які суттєво втрачають через пандемію

Пандемія спричинила світову економічну кризу. І з кожним днем продовження карантину її масштаби лише зростають. Порожніють не лише державні бюджети, а особливо – місцеві. До карантину одним з основних джерел наповнення міського бюджету був  податок з доходів фізичних осіб (тобто із заробітної плати та інших доходів львів’ян). Однак згідно із розрахунками Мінфіну (проект Держбюджету-2020), доходи від цього податку в Україні зменшаться на 14%. Наразі це лише приблизна цифра.

За час карантину місто також втрачає кошти з оренди землі, нерухомості, акцизів, а також через та зменшення відсотку ЄСВ (єдиного соціального внеску).

Також місцева влада пішла назустріч підприємцям І та ІІ груп (здебільшого це роздрібна торгівля), котрі не мали змоги працювати під час карантину, і звільнила їх від сплати податків. А це, відповідно, зменшило надходження до бюджетів.

А ще держава під час карантину істотно зменшила податкове навантаження, причому переважно за рахунок податків, які наповнюють місцеві бюджети.

Додамо, що більшість витрат, пов’язаних з боротьбою з коронавірусом, лягла саме на плечі місцевих бюджетів. А це ще чималі кошти. Так, з міського бюджету Львова лише на боротьбу із коронавірусом виділено 170,5 мільйона гривень. Тільки на виплати допомоги медикам за період карантину ЛМР виділила 3,7 мільйона гривень.

Але ж саме завдяки забезпеченню лікарень та вчасно введеному карантину, у Львові поки що вдається уникнути колапсу у медичній сфері, – кажуть у штабі прийняття оперативних рішень в умовах загрози епідемії коронавірусної інфекції COVID-19.

Тому, очевидно, втрати міських бюджетів вимірюватимуть мільйонами. А отже, сьогодні серед основних питань для міських рад: як саме профінансувати дефіцит бюджету, який збільшився, та запобігти ризикам його невиконання? Великі конкурентоспроможні міста, як Львів, особливі надії покладають на аукціони.

Більшість витрат, пов’язаних з боротьбою з коронавірусом, лягла на плечі місцевих бюджетів. З міського бюджету Львова зокрема виділено 170,5 млн грн. Фото: unn.com.ua

“Ми намагаємося вийти із карантину з найменшими для місцевого бюджету втратами” – Львів

Бюджет міста формує фінансову спроможність міста. Попередні роки Львів традиційно перевиконував бюджетний план. Сьогодні ж, коли через пандемію частина економіки завмерла, у міській раді кажуть, що особливі надії покладають на аукціони.

“Цього року з аукціонів до бюджету міста заплановано надходження в розмірі 250 мільйонів гривень. Таку суму було визначено ще під час формування міського бюджету. Ці кошти передбачені на ремонт доріг, реконструкцію парків, скверів, реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку Львова. А відтепер – і на додаткове фінансування у сфері охорони здоров’я, що покращить боротьбу з СОVID-19. Теоретично ми напрацювали кількість земельних ділянок, які мають продати. Міська рада намагається вийти із карантину із найменшими для міського бюджету втратами”, – повідомив в.о. начальника департаменту містобудування ЛМР Сергій Коровайник.

За словами очільника департаменту містобудування, на ділянках, які було придбано саме на аукціонах, не було зведено жодного проблемного будівництва.

“Земля, яку продають з аукціону, – це своєрідний гарант якості. Коли добираємо ділянки для земельних торгів та готуємо пакет документів, враховуємо всі можливі ризики, адже мова про репутацію міста. Тож аукціон однаково вигідний інвестору та місту”, – наголошує Сергій Коровайник.

На ділянках, які було придбано саме на аукціонах, не було зведено жодного проблемного будівництва. Фото: Роман Балук

Однак для проведення земельних торгів в умовах нинішнього законодавства треба від 6 до 12 місяців. Не кожен інвестор готовий так довго чекати. А через недосконале законодавство не всі охочі інвестори мають змогу бути задіяні в торгах.

“Від цього міський бюджет багато втрачає, – визнає очільник департаменту містобудування ЛМР Сергій Коровайник. – Львівська міська рада неодноразово ініціювала проведення електронних земельних торгів через систему публічних закупівель ProZorro. Зараз у такий спосіб ми вже продаємо комунальне майно. І було би логічно, аби уряд посприяв запровадженню і земельних електронних торгів як найбільш прозорої процедури продажу землі. Це суттєво би зменшило терміни організації аукціонів. Та, що важливо, надало би змогу залучити більшу кількість інвесторів з усією України. А більше покупців – це більша ціна на землю, це ще більше кошти у міський бюджет”.

 ДУМКА ЕКСПЕРТА

“Аукціон – важливе джерело наповнення місцевого бюджету”

Тетяна Медвецька, аналітик з питань земельних відносин та комунального майна Аналітичного центру Асоціації міст України:

Тетяна Медвецька. Фото: FB

  “У містах дедалі інтенсивніше розвивається ринок прав на землю. Одночасно більшого значення набувають аукціони з продажу прав власності та оренди на земельні ділянки.

Продавати права на земельні ділянки найефективніше через земельні торги (аукціони), адже це насамперед прозорість, чесність, запобігання корупційним проявам, відкрита конкурентність і максимальне наповнення місцевих бюджетів.

Під час карантину, який суттєво вдарив по економіці країни, підприємці, які мають кошти, перебувають в очікуванні спаду цін і не дуже поспішають вкладати власні кошти в нерухоме майно. Тож нині місцевим радам дуже складно отримувати заплановані прибутки. Прийняті в “турборежимі” зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення платників від плати за землю у березні та квітні 2020 року призвели до величезних втрат і недоотриманих доходів до місцевих бюджетів. 

Втім, єдиним, на мою думку, порятунком виконання прогнозних показників від продажу прав – це активніше проводити аукціони (земельні торги) з продажу прав на земельні ділянки (оренда чи власність).

Як показує практика, за наявності конкуренції між покупцями, ціна продажу лоту на аукціоні може перевищувати стартову в кілька разів.

Також, важливим критерієм відкритості та прозорості в діяльності місцевої ради є показник активного впровадження, підготовки та успішного проведення саме земельних торгів. Такі дії потенційні інвестори завжди сприймають позитивно, а отже, значно підвищується рейтинг інвестиційної привабливості регіону.

Придбання землі у власність або в оренду на торгах зручно й для бізнесу. Купуючи ділянку на торгах, покупець звільняється в такий спосіб від необхідності витрачати зайві кошти і дорогоцінний час на оформлення документації із землеустрою. Всі ці документи готує організатор аукціону.

Тож серед основних переваг аукціону (земельних торгів) я б назвала:

  • залучення додаткових коштів (більш ніж від ринкової вартості);
  • готовність об’єкта до використання покупцем чи інвестором без зайвих процедур після укладання цивільно-правової угоди;
  • планування, забудова і розвиток території за планами місцевої ради (рада самостійно формує лот і умови продажу – цільове використання);
  • прозорість, відкритість та зменшення корупційних діянь…”

 Якщо перейдемо на електронні аукціони, то буде ще прозоріше та зручніше. Бо електронні сервіси міститимуть велику базу і користувачі відразу бачитимуть ситуацію в Україні. Застосування електронних земельних аукціонів дозволить істотно пришвидшити конкурентну купівлю-продаж земельних ділянок та прав на них. На сьогодні в комітеті Верховної Ради вже є проект такого закону № 2195. Його зареєстрували ще торік, і нині він на етапі обговорення”.

 У Львові на аукціон планують виставити 48 земельних ділянок

Згідно із ухваленими рішеннями Львівської міської ради, наразі триває підготовка землевпорядної та оціночної документації на 48 земельних ділянок різного цільового призначення загальною площею 76 га. Їхня прогнозована орієнтовна стартова вартість продажу буде більш ніж пів мільярда гривень.

Серед лотів – 18 ділянок. Це землі житлової забудови (багатоповерхова житлова забудова в тому числі  з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), загальною площею – 12,0559 га.

12 ділянок – це землі промисловості (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), загальною площею – 55,5376 га.

7 ділянок – землі громадської забудови  (готелі, офісні будівлі, торговельні будівлі,  заклади охорони здоров’я), загальною площею 8,1810 га.

Решту 11 ділянок – землі житлової забудови (присадибні ділянки), площа – 1,1230 га.

До слова, 2019 року відбулось 4 земельні аукціони, на яких продали 9 земельних ділянок загальною площею 17,1028 га. До міського бюджету виручено 117,7 млн грн.

2019 року відбулось 4 земельні аукціони, на яких продали 9 земельних ділянок загальною площею 17,1028 га.

У департаменті містобудування наголошують: з метою залучення інвестицій місто великий акцент робить на розвиток промислових зон, та зі свого боку вкладає значні кошти на розвиток інфраструктури (реконструкція та будівництво доріг, прокладання нових комунікацій тощо).

Чергові земельні торги Львівською міською радою заплановані на червень місяць.

P.S. З детальною інформацією про земельні ділянки, які готують продавати на аукціоні, можна ознайомитись на сайтах: https://city-adm.lviv.ua/, https://www.investinlviv.com/map/, https://land.gov.ua/.

Довідка

Львів серед міст України, де якість містобудівної документації, зокрема містобудівні кадастри є вищою. Звичайно є нюанси, але шанси збудувати чи придбати незаконне житло у цих містах значно нижчі, практично відсутні, ніж, скажімо, у столиці. Такими є результати досліджень, які провів експерт із містобудівного права, адвокат Юрій Брикайло.

Ознайомитись із результатами дослідження та аргументами експерта можна, перейшовши за посиланням, ТУТ.

Містобудівні кадастри є важливою складовою містобудівних документів, а їхня відкритість – показник прозорості роботи посадовців. Хоча більшість міських рад не хоче відкривати містобудівні дані, оскільки вони містять цінну інформацію. За допомогою кадастрової карти легко перевірити законність будівництва в місті та не стати жертвою шахрайства під час купівлі житла.

За даними Держгеокадастру, 2017 року за кількістю проданих ділянок несільськогосподарського призначення лідирували Закарпатська, Львівська і Рівненська області. Найбільшим попитом користувались земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).

Проте за розмірами надходжень до місцевих бюджетів першість посідає Львівська область.

А як за кордоном?

“Сусідня Європа вже давно живе за ринковими відносинами. Їхнє землекористування складалося століттями. І на сьогодні вони вже не мають руху щодо державної комунальної землі. Україна в цьому питанні перебуває ще у пострадянському періоді, коли все спочатку було державне, потім почалося роздержавлення, яке досі не завершилося. А отже, багато земель залишилося у державній чи комунальній власності.

Тому нам ще є, що продавати і пропонувати на ринку. Загалом у європейський країнах основа бюджету – це податок від доходів фізичних осіб і податок на нерухомість. Ми ще до цього йдемо”, – наголосив керівник аналітичного центру Асоціації міст України Ярослав Рабошук.

Головне фото: pixabay.com