Замість очікуваних окупантами квітів – український гімн та екстрене голосування за територіальну цілісність України.
Херсон… 28 днів війни. Із них – більшість в окупації. Замасковані міни на вулицях міста, ракетні обстріли, викрадення людей та сльозогінний газ. Та пропри це, регулярні багатотисячні мітинги, де місцеві не припиняють скандувати “Херсон – це Україна”. Після 24 лютого незмінним символом Херсона став місцевий, який примудрився з українським прапором проїхатися на БТРі російських окупантів. Без квітів та хліба, натомість з українською національною символікою, імпровізованим похороном путіна – саме так зустрів окупанта Херсон.
І знову розрив шаблону. І знову поза світоглядом росіян залишається проукраїнська позиція Херсона, який окупанти вважали ну вже точно проросійським. Про що неодноразово публічно заявляли російські експерти, мовляв, у Херсоні тільки чекають, щоб приєднатися до рф. А херсонці показово відмовилися навіть від “гуманітарної допомоги”, яку пригнали з Криму російські загарбники для “картинки” на ростелебаченні.
Росіяни щиро не розуміють українців. Не розуміють, як можна так часто обирати президентів, виходити всією країною на майдан проти злочинної влади. Переказувати власні гроші на підтримку ЗСУ у війні проти росії.
У їхній країні все навпаки – тотальна недовіра і страх перед правоохоронцями, які, розганяючи мирні мітинги, затримують навіть людей із чистим аркушем у руках. Їхні журналісти – в переважній більшості пропагандисти, а тих, хто займається журналістськими розслідуваннями, вбивають або саджають у в’язницю. Місцева влада в Росії ніколи не була органом самоврядування, а народ – не виборець, який знає свої права і вміє ними користуватися.
Україна ж давно обрала цивілізований європейський шлях розвитку. І, попри недоліки, українці таки користуються своїм виборним правом, постійно вдосконалюючи виборну систему. Минулі місцеві вибори у 2020 році створили безпрецедентні можливості для реалізації права голосу та участі у виборах. Вибори відбувалися за системою відкритих партійних списків, а виборці обирали не лише політичну силу, а й конкретних її висуванців.
Окрім того, вибори відбувалися в умовах децентралізації та зміни територіального устрою. Коли Україна, на відміну від росії, таки змогла передати контроль над ресурсами центрального рівня до місцевих територіальних одиниць. Коли громади почали самі вирішувати, де і які дороги їм будувати, як розвивати соціальну інфраструктуру, контролювати якість роботи місцевої влади, яку самі ж обрали. Власне тому, за словами експертів, феноменом виборів 2020 року стала безпрецедентна довіра до місцевих голів. А для окупантів феноменом став спосіб життя українців – де асфальти, нічне освітлення, водовідведення та водопостачання є не лише у містах, а й у більшості сіл. Де люди, за словами самих окупантів, будують красиві та доглянуті міста.
Ні так званої ХНР, ні підтримки херсонців – місто залишається українським
Коли окупанти почали шукати в Херсоні зрадників для нової влади, коли заговорили про псевдореферендум щодо створення квазіреспубліки, міська влада миттєво відреагувала. Ввечері 12 березня в онлайн-режимі відбулося екстрене засідання сесії Херсонської обласної ради, на якому депутати підтримали територіальну цілісність України.
Завданням місцевого самоврядування було показати, що Херсонщина – це Україна, – заявив міський голова Херсона Ігор Колихаєв. Йому, до речі, окупанти пропонували створити у місті військову адміністрацію. Міський голова відмовився.
Наразі у мерії Херсона працює штаб, який займається питаннями життєзабезпечення, працює муніципальна варта. Над містом – український прапор, усі депутати та чиновники попереджені про відповідальність за державну зраду.
Сьогодні, поки за Херсон тривають бої, у місто вже заїхали підрозділи росгвардії. Це так звані поліцейські, яких задіюють для роботи нової адміністрації у місті та встановлення нових порядків. Вони дзвонять місцевим, пропонують, погрожують. Проте своєї влади не мають, бо досі вірять, що коли вони поміняють мера, якого обирав український народ на свого маріонеткового – то місцеві будуть його боятися і слухатися. І не розуміють принципу українського самоврядування: я тебе обрав, я тебе і переоберу.
Попри все, що відбувається у місті, херсонці продовжують ходити на мирні мітинги. Їх поливають сльозогінним газом, а люди скандують “Україна”. Їх обстрілюють росгвардійці, а херсонці вказують їм напрямок російського корабля.
За масовий героїзм та стійкість громадян у війні з російським окупантом Херсону присвоєно почесну відзнаку – звання міста-героя України. Наразі місто окуповане, але херсонці одними із перших зламали наміри росії юридично використати їхнє місто для поділу України. Проголосували за територіальну цілісність України і на весь світ заявили: Херсон – це Україна.