Світ в очікуванні. Останні події в Ірані змусили заговорити про початок другої “холодної” війни, досі нечуваної світової фінансової кризи в разі блокування Іраном постачання нафти – і навіть про Третю світову війну. Такі сценарії цілком імовірні, та все-таки наразі лише суто гіпотетично. Натомість людство в полоні реальнішої загрози, – наголошують експерти. Чого ж варто боятися вже? Які червоні лінії людство перейшло, фактично проковтнувши агресію Росії щодо України й анексію Криму? І звідки взявся позитив?
“Міжнародна система безпеки фактично не працює“
Точка зору
Олексій Мельник – співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова
Нині передчасно говорити про початок Третьої світової. Втім варто визнати, що ситуація у сфері міжнародної безпеки опустилася до рівня, коли ескалації можна очікувати будь-коли й у різних точках планети. Та найбільша загроза для світової спільноти в іншому. Критично упав рівень довіри між ключовими гравцями чи учасниками цих конфліктів – зацікавленими сторонами. Практично зруйнована та не працює система міжнародної безпеки, насамперед на рівні ООН та ОБСЄ. І саме в цьому криється основна загроза.
Анексія Криму та окупація України як точка відліку
Якби із самого початку ООН виконувала свої повноваження, яким її наділив статут, що підписали фактично усі країни світу, то сьогоднішньої загрозливої ситуації не було б. Натомість будь-які рішення ООН, якщо вони суперечать національним інтересам постійних членів ООН – США, Китаю чи Росії, систематично блокуються. Віднедавна цим найбільше зловживає Росія – і особливо щодо України. Те ж стосується і ОБСЄ. Якби ці організації, які покликані забезпечувати стабільність та врегульовувати конфлікти, від початку створення виконували свої повноваження, то РФ не окупувала б частину України та не анексувала б Криму. Росія порушила один із ключових принципів – незмінність кордонів, які сама ж і підписувала. І цим зруйнувала систему європейської безпеки. Все це кардинально змінило ситуацію у сфері міжнародної і регіональної безпеки, принаймні на європейському континенті.
Трохи позитиву
Хороша новина – це насамперед відсутність сильного запиту на військову ескалацію: ні в США, ні в Ірані, ні з боку інших ключових гравців. Принаймні зараз. Вони брязкають зброєю, але намагаються уникати прямого збройного конфлікту. Хоча ймовірність незапланованої ескалації лишається високою і зростає в міру того, як нагнітається ситуація. А вона з кожним днем різна. То Росія має спільні інтереси із Туреччиною та Сирією. То навпаки. І кожен такий інцидент небезпечний тим, що може вийти з-під контролю.
Як це позначиться на Україні?
Будь-яка активізація нашого основного ворога – Росії – у подіях навколо Ірану, Сирії чи Лівії теоретично призводить до зменшення російського ресурсу, який застосовується проти України. Водночас варто розуміти, що вирішення наших проблем все одно головною мірою залежить від дій керівництва нашої держави.
Матеріал підготувала Вікторія Доскоч
Головне фото -https://racurs.ua/