Успадкована від Радянського Союзу система електроенергетики наразі застаріла та переживає кризу, пов’язану з корупцією, відсутністю прозорості та конкуренції. Новий закон України «Про ринок електричної енергії» покликаний ґрунтовно реформувати сферу електроенергетики. У цій статті ми обговоримо основні проблеми, які має вирішити новостворена модель ринку.
1. Монополія обленерго у сфері постачання електроенергії
Електроенергія рухається і потрапляє до наших будинків по лініях передачі та розподілу. Проте ці лінії є лише дорогою, якою електрони рухаються до наших осель. Чи достатньо цього, щоб забезпечити споживачів електроенергією? Звісно ні.
Уявімо собі, що Ви хочете замовити доставку води додому. Виробник розлив видобуту із джерела воду до спеціальних пляшок. Держава побудувала дорогу, якою цю воду можна доставити до Вашого дому. Лишилося знайти когось, хто погодиться взяти на себе організаційні клопоти: придбає воду у виробника, орендує автомобіль, продасть певну кількість води Вам, підпише відповідні договори та проведе розрахунки.
Така людина називається постачальником. У сфері електроенергетики функцію постачальника взяли на себе обленерго. Саме вони відповідають за юридичний та організаційний зв’язок між виробниками електроенергії та споживачами.
Чому монополія постачальника невигідна споживачеві?
Наразі обленерго не мають конкурентів, адже, відповідно до законодавства, вони єдині мають право на постачання електроенергії у тій чи іншій місцевості. Чому це погано для споживача? Тому що саме постачальник виставляє споживачам рахунки, відповідає на їх скарги, розглядає їх зауваження щодо точності даних у платіжках… Через відсутність конкуренції постачальники не бояться втратити клієнтів і можуть виконувати усю цю роботу неякісно. Для чого створювати зручну онлайн систему оплати рахунків, центри телефонного обслуговування клієнтів, задіювати більшу кількість працівників, якщо перед споживачем стоїть лише один вибір: купувати електроенергію у єдиного можливого постачальника, або не купувати її взагалі?
Як виправити ситуацію?
Щоб змінити цю ситуацію, в рамках реформи ринку електричної енергії буде забезпечено умови для появи нових постачальників та конкуренції серед них.
Схоже як мобільні оператори пропонують Вам обрати оптимальний індивідуально для Вас тариф, постачальники електроенергії даватимуть вам можливість обрати вигідний пакет послуг. З досвіду країн, що уже мають конкуренцію серед постачальників, вам можуть пропонувати участь в акціях, бонуси за вчасну оплату рахунків, придбання електроенергії від «зелених» виробників, аналіз Вашого споживання з порадами для енергоощадності. Відрізнятися може вартість послуг, якість комунікації з клієнтами, наявність та функціонал електронних платформ абощо. Усе що залишиться зробити Вам – обрати постачальника відповідно до своїх потреб та пріоритетів.
2. Обленерго як постачальник та власник мереж розподілу
Крім того, що обленерго є монополістами у сфері постачання електроенергії, вони є власниками мереж розподілу. Мережі розподілу – це єдиний шлях, яким електроенергія надходить від її виробника до споживача. Відповідно, кожен постачальник має отримати дозвіл власника мереж на їх використання, уклавши із власником відповідний договір. Щоразу, коли обленерго укладає такий договір, у нього виникає конфлікт інтересів, адже на ринку з’являється новий постачальник, і частина споживачів можуть обрати його послуги.
На ринку, що працюватиме за новою моделлю, обленерго будуть реорганізовані шляхом поділу на постачальників та операторів мереж розподілу. Так, конфлікт інтересів зникне. Оператор системи розподілу більше не буде постачальником, а отже не матиме підстав чи мотивів обмежувати конкуренцію та відмовляти іншим постачальникам в укладенні договорів про використання мереж.
3. Ручне ціноутворення
Виробники електроенергії, безспірно, є одними з ключових елементів енергетичної системи. В Україні електроенергію виробляють на різних станціях: атомних, теплових, гідро, вітрових, сонячних і це далеко не вичерпний перелік.
Який порядок утворення цін на електроенергію?
Наразі, ціни, за якими виробники продають електроенергію, встановлює спеціальна державна Комісія – так званий Регулятор. Для цього кожен виробник надає Регуляторові «економічно обґрунтовані» дані про витрати, пов’язані з виробленням електроенергії. Наприклад, скільки коштувало вугілля, використане станцією, робота працівників, обслуговування обладнання і так далі. Регулятор у свою чергу до зазначених витрат додає пропорційну суму, яка і складає прибуток виробника.
Чому таке ціноутворення є неефективним?
Аби краще зрозуміти чому такий порядок утворення цін на електроенергію є неефективним, уявіть собі таке.
Ви виростили у себе вдома смородину і хочете її продати. Проте, замість того, щоб іти на ринок, і конкурувати з іншими продавцями, Ви звертаєтеся до спеціального державного органу, що централізовано встановлює ціни на смородину в країні. При цьому, чим більше коштів Ви витратили на вирощення свого продукту, тим вищу ціну і відповідно прибуток Ви отримаєте. До чого стимулюватиме Вас такий підхід? Очевидно, що до абсолютно неефективного господарювання та прагнення витрати якомога більше коштів (або сфальсифікувати такі витрати).
Як стимулювати виробників до ефективної роботи?
Аналогічні сигнали отримують сьогодні виробники електроенергії в Україні. Але як виправити цю ситуацію? Як стимулювати виробників до ефективної роботи?
Відповідно до нового закону «Про ринок електричної енергії» уже в липні 2019 року почне функціонувати ринок, де виробники електроенергії продаватимуть свій продукт на конкурентних засадах. Аналогічно до продавців смородини на ринку, виробники найдорожчої електроенергії продадуть свій товар в останню чергу, або не продадуть взагалі. Така модель стимулюватиме розвиток економічно ефективних виробників, запровадження інновацій та появу більшої кількості дешевої електроенергії на ринку.
У висновку зазначимо лише, що реформа електроенергетичної сфери в Україні досі триває, а її успішне втілення залежить не лише від державних органів, але і від громадської підтримки та участі.