50 радянських років Свято Матері було під забороною. Так-так, за радянської влади День матері потрапив до списку заборонених. Навіть більше, за публічне вшанування мами можна було потрапити до в’язниці, а то й поплатитися власним життям. І це не вигадки, а тогочасні реалії.
“До України Свято матері прийшло наприкінці 20-х років минулого століття. Першими його почали відзначати на Галичині. Завдяки таким організаціям, як “Просвіта”, “Союз українок”, “Спілка української молоді”, ОУН, Свято Матері швидко стало популярним серед української спільноти. Як правило, святкування відбувалися в читальнях “Просвіти” та народних домах: концерти, вистави, читання рефератів про історію та значення свята. Тобто робилося на той час все можливе, аби виховувати українське суспільство в дусі національних традицій та ідей.
Проте вже 1939 року радянська влада забороняє діяльність на Галичині всіх політичних партій та громадських організацій. У такий спосіб було ліквідовано всі релігійні свята, а також День знань, День героїв та День матері.
То були часи, коли за прояви духовного та національного не те, що засуджували – вбивали. На противагу Дню матері більшовики придумали 8 Березня.
Свято матері відновилося наприкінці 80-х років минулого століття, у період національного відродження України. Ініціатором була організація “Союз Українок”. Так Україна поступово почала повертатися до витоків української культури”.