Богдан Хмельницький – перший гетьман вільної України. Реформатор і фундатор української державності. Саме він уперше надає терміну “Україна” політичного звучання. Саме за його гетьманства Україна розпочинає відлік як держава.
Про єдину і нероздільну Україну – аж до Перемишля та кордонів Київської православної митрополії – неодноразово говорив і попередник Богдана Хмельницького – Петро Сагайдачний. Проте саме Богданові вдалося закласти фундамент Гетьманщини. А ще зосередитися на тому, щоб звільнити та об’єднати українські території, де проживали етнічні українці.
Утім амбітна гетьманська політична програма сформувалася не одразу. Спочатку Хмельницький в союзі із татарами блискавично переміг у битвах на Жовтих Водах та під Корсунем. Там йому вдається розбити коронне військо, а двох польських гетьманів узяти у полон. Це надихнуло українців на подальші масштабні повстання проти польсько-шляхетської влади. Вони прокотилися майже всією територією України. Вперше в Україні за декілька століть нашої історії визвольні повстання стали такими масовими. На боротьбу піднялися всі: від козацтва, селянства і міщан до шляхти і духовенства.
Проте навіть після таких перемог та колосальної підтримки населення Хмельницький ще не думає про Україну як державу. Починаючи повстання, Богдан переслідував обмежену ціль. Вона стосувалася насамперед вузькостанових козацьких інтересів. Мова про збільшення козацького реєстру, привілеї та вольності козацького стану. І лише на початку 1649-го гетьман поставив перед собою іншу мету – звільнити від Речі Посполитої всю територію, де проживали етнічні українці, а також об’єднати її у військово-територіальному устрої Війська Запорозького.
І визначальним у цьому стала тріумфальна зустріч гетьмана Війська Запорозького у Києві.
2 січня 1649 року Богдан Хмельницький урочисто в’їжджає до Києва через Золоті ворота. Його почесно зустрічає кількатисячний натовп на чолі з єрусалимським патріархом Паїсієм та київським митрополитом із духовенством. Патріарх назвав козацького ватажка “князем Русі”. А спудеї Києво-Могилянської колегії – “Мойсеєм, спасителем… народу руського з неволі лядської, Богом даним, тому й Богданом названим”. Тріумфальна зустріч Хмельницького у Києві промовисто засвідчила: початок нової козацько-гетьманської держави закладено.
Це змінило історію в Східній та Центральній Європі та розпочало добу відродження української державності.
За Богдана Хмельницького Україна отримала всі ознаки державності. Вперше Хмельницький створює структури, які працюють суто на українську державу. Це власні збройні сили, митна, фінансова, поштова судова служби, внутрішня та зовнішня торгівля. Гроші вже зосереджувалися в державній скарбниці, а не в королівській. А отже, йшли на розвиток молодої держави. Це промовистий показник повноцінного функціонування козацької держави.
За Хмельницького Україна здобула не лише внутрішньополітичне визнання, а й міцно утвердилася на міжнародному рівні. Дипломатію Української держави визнали багато країн світу: Австрійська та Османська імперії, Бранденбурзьке курфюрство, Венеціанська республіка, Шведське королівство, Прусське герцогство, Волоське і Трансільванське князівства, Кримське ханство та інші.
У геополітичній структурі Європи козацька Україна утвердилася як фактично непідлегла держава.
Втім реформаторський талант Хмельницького позначається не лише на створенні держави.
Уперше в практиці вітчизняного воєнного мистецтва гетьман застосовує принципи ведення так званої психологічної війни. Він спирався на закладені ще Наливайком, Сагайдачним і Дорошенком традиції козацького воєнного мистецтва. Проте, формуючи свою армію, Богдан Хмельницький організовує міцну розвідувальну службу. Це був один з його пріоритетів. Саме за допомогою розвідувальної та контррозвідувальної служби Хмельницький поширює дезінформацію, а отже, прагне посіяти у ворожому війську невпевненість у власних силах, створити паніку. У своїх універсалах до населення та інструкціях до розвідників гетьман наполягав на тому, що у стані противника має панувати напруження, відчуття приреченості. Саме такі методи український гетьман використав під час вирішальних битв під Корсунем, Пилявцями та Берестечком. Відтак сучасні історики назвали Хмельницького батьком психологічних війн.
1654 року Хмельницький шукає союзника у війні із Річчю Посполитою та укладає договір із Московською державою. Вона ж прагнула відвоювати у Речі Посполитої втрачені території. Так, на основі спільного ворога народився військовий союз з Московією. При цьому за Гетьманщиною залишались практично всі автономні повноваження. Проте майже одразу Московія почала вести політику на їхнє обмеження. І робила це, зокрема й вдаючись до фальсифікації Березневих статей. Саме в них було виписано основні права і вольності автономної Гетьманщини. Таким чином Переяславська рада, на якій і обговорювали умови союзу з Москвою, стала першою спробою Москви нав’язати Україні «русский мир» вже у ХVІІ столітті.
Переяславська рада дуже швидко стала Переяславською легендою та обросла міфами. В такий спосіб Росія пояснює ідеологічне підґрунтя своєї асимілятивної політики в Україні. І досі замовчує сам факт прадавності української національної ідеї та бажання українців відродити свою історію.
Зародки української нації як етнічного утворення сягають часів великого переселення народів у 5-6 століттях. Але офіційно, на політичному рівні, називатися Україною, українським народом, українцями ми стали саме за часів Хмельницького. Тому сьогодні українській державності не 28 років, а принаймні 370 років.