З кожним роком зміна клімату стає все реальнішою загрозою для світу. На цьому фоні ми почали значно частіше говорити про необхідність розвитку “зеленої” енергетики: вона ж бо забезпечує нас “чистою” енергією, без викидів вуглекислого газу в атмосферу.
Утім, у цій статті ми не доводитимемо необхідність розвитку “зелених”. Натомість заглянемо за лаштунки практичного втілення цієї ідеї: яким має бути механізм підтримки відновлюваної енергетики? Як зробити його ефективним і вигідним? Як зменшити навантаження на кишені споживачів і збільшити частку “чистої” енергії водночас?
Як в Україні підтримують “зелену” генерацію?
Чинним механізмом підтримки “зеленої” генерації в Україні є “зелений” тариф. Відповідно до нього, ціна на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, встановлюється законом. Механізм діє до 2030 року і передбачає незначне зниження вартості “зеленої” електроенергії у 2015, 2020 та 2025 роках.
Як результат: частка “зелених” у обсягах виробленої електроенергії за 2017 рік становить 1,47%, тоді як вони отримують 7,46% усіх коштів, які платять українці за електроенергію.
Ставка зеленого тарифу в Україні є однією з найвищих в Європі.
Вартість електроенергії із сонячних електростанцій в Україні становить від 15 євроцентів за кВт*. До порівняння в Німеччині вартість кіловату електроенергії за результатами аукціонів (про це далі) становить від 6,9 до 7,4 євроцентів за кВт**.
*Для сонячних електростанцій введених в експлуатацію у 2018 році
**Для сонячних електростанцій за результатами кількох раундів аукціонів, проведених протягом 2016 року.
При цьому з кожним днем “зелені” технології стають все ефективнішими та дешевшими. За 10 років, що минули з часу введення “зеленого” тарифу, встановлена законом ціна стала зависокою, навіть з урахуванням зниження тарифу в 2015 році.
Як же зробити так, аби закон встигав за стрімким розвитком технологій та не потребував при цьому постійних змін? А головне – як отримати максимальну кількість екологічно чистої електроенергії за мінімальну ціну?
Аукціони у відновлюваній енергетиці
Погляньмо на досвід країн Європейського Союзу. Тут найпопулярнішим механізмом підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії є спеціальні аукціони.
Усі інвестори, які прагнуть виробляти електроенергію з відновлюваних джерел, зобов’язані брати участь в аукціоні. Тут вони на конкурентних засадах пропонують, за яку ціну готові виробляти електроенергію. Той інвестор, який запропонує найнижчу ціну, отримає право на будівництво свого проекту.
У Німеччині, для прикладу, аукціони для сонячних електростанцій були запроваджені ще у 2015 році як пілотний (пробний) механізм замість “зелених” тарифів. Протягом одного року використання механізму ціни на електроенергію з сонця упали більше, ніж на 20%. Все завдяки конкуренції.
Погляньте, як змінилися середні ціни на електроенергію із сонця в країнах, що запровадили аукціони (із січня 2010 року до лютого 2017-го).
Чи потрібні аукціони в Україні?
Підсумовуючи досвід різних країн, можна однозначно стверджувати, що ціни на “зелену” електроенергію зменшуються завдяки механізму аукціонів.
Аукціони є ринковим механізмом. Вони будуються на конкуренції, тому є чутливими до зміни собівартості проектів та здешевлення технологій.
До того ж вартість не єдиний аргумент на користь запровадження аукціонів на відновлювану енергію в Україні.
Ставка “зеленого” тарифу в Україні є надзвичайно високою. Ми вже зазначили, що 7,46% усіх коштів, витрачених українцями на електроенергію, отримує “зелена” генерація, виробляючи лише 1, 47% електроенергії. А тепер уявімо, що кількість відновлюваних станцій збільшилася до 25%, як це заплановано в енергетичній стратегії України. Фінансовий тягар стане непосильним для споживачів і змусить державу до ретроспективного перегляду тарифів. Це означає, що Україна може скасувати свій обов’язок перед інвесторами сплачувати за електроенергію визначену договором суму, і встановить нижчий тариф.
Так, наприклад, у 2014 році в Греції через надмірне фінансове навантаження на ринок ретроспективно скасували “зелений” тариф. Як наслідок, це призвело до різкого зниження кількості інвесторів, адже країна порушила свої зобов’язання.
Щоб не допустити аналогічного розвитку подій, Україна має запровадити економічно вигідний, екологічно дружній та соціально корисний механізм. Це означає, що усі кошти, які держава вкладає у розвиток зеленої генерації, мають бути виправдані пропорційною екологічною та соціальною користю.
Аукціони в цьому контексті мають одразу кілька переваг:
- їх добре знають в Європі, вони мають прозору процедуру вибору переможця і тому приваблюють інвесторів;
- є чутливими до зміни собівартості проектів;
- зумовлюють зниження ціни та стимулюють вдосконалення технологій за рахунок конкуренції.