У Львові створюють штат садівників нового формату. Що робитимуть ці люди і які вимоги до кандидатів? Про це в інтерв’ю із очільницею управління екології Львівської міської ради Олександрою Сладковою.
– Міська рада набирає одразу шістьох садівників. Раніше такої посади не було. Чим зумовлені такі кадрові потреби?
– Львів є дуже непересічним містом з точки зору озеленення. Сотні затишних зелених вулиць, десятки скверів, бульварів у кожному районі, принаймні 32 парки. Якщо рахувати зелені зони загального користування – то це майже 1100 га, або близько 16 м квадратних на одного мешканця, не враховуючи лісів та розширення меж агломерації.
Багата, різноманітна й давня садово-паркова спадщина – це безпосередня заслуга великих садівників ХІХ століття, найвизначнішим з яких є інспектор львівських міських плантацій Арнольд Рьорінг (саме так називалася його офіційна посада на той час). Він облаштував більшість знаних парків та скверів Львова: Стрийський парк, парк “Залізна Вода”, Личаківський парк, бульвари на проспекті Шевченка та Свободи, сквер на площі Святого Юра, сквери на площі Галицькій і Соборній, парк відомого закладу на Кульпаркові, нижню терасу парку Високий Замок з будиночком садівника, дендрарій Лісотехнічного університету на вул. О. Кобилянської, Курортний парк у Брюховичах, міні-парк навколо Гори Страт, десятки садів. Сьогодні спадщині Рьорінга більше ста років.
Таку велику і винятково цінну зелену спадщину треба берегти та підтримувати в належному стані.
Упродовж останніх п’яти років у Львові активно почали садити нові дерева, змінили підходи до обрізки крони, почали облікувати та лікувати вікові дерева, під час ремонтів вулиць озеленення стало частиною проекту, почали якісно замінювати втрачені дерева. Проте запити мешканців і масштаби потреби в догляді і грамотному плануванні зростають. Та й час показує, що посадка нового дерева – це не ціль, а лише початок шляху. Треба не лише висаджувати нові дерева, а й правильно їх доглядати. Львів став першим містом в Україні, яке зуміло відійти від поширеного в інших містах тотального обрізування дерев та зрізання без подальшої заміни. Замість цього ми практикуємо облік дерев, своєчасну заміну зелених насаджень, догляд за ними та лікування вікових дерев.
Аби і надалі рухатися в цьому напрямку, нам треба більше людей, що хочуть приділити принаймні кілька років свого життя плануванню озеленення міста. Тому ми вирішили відродити колись популярну посаду так званих “садівників”, або в Польщі їх ще досі називають інспектори міського озеленення, та дещо адаптувати їхні обов’язки до сучасних умов.
– Садівники нового формату. Що вони робитимуть?
– Відразу наголошую: це не будуть садівники у класичному розумінні цього слова. Їм не доведеться власноруч, наприклад, стригти кущі, хоча вони мають добре на цьому розумітися. Садівники, яких ми шукаємо, повинні спостерігати і визначати догляд до якомога більшої кількості зелених насаджень у своєму районі. Мені здається, це неймовірно цікава робота, результати якої тривають значно довше за людське життя.
Садівники плануватимуть нові посадки, формуватимуть завдання для закупівель саджанців та доглядних послуг, готуватимуть документи для визнання визначних дерев пам’ятками, обстежуватимуть у складі комісій стан дерев, можуть складати протоколи у випадку пошкодження чи знищення зелених насаджень, комунікуватимуть з проектантами вулиць та наглядатимуть за ремонтними роботами, допомагатимуть небайдужим львів’янам грамотно доглядати і оновлювати озеленення на прибудинкових територіях.
Окремою важливою частиною роботи буде призначення робіт з догляду за рослинами у парках. Садівник проходитиме принаймні раз на тиждень кожен парк району і допомагатиме організації-підряднику робіт з догляду грамотно скласти перелік робіт, а також контролюватиме якість і об’єм виконання. Фактично садівник щодня підвищуватиме якість озеленення району насамперед своєю фаховістю, небайдужістю та організаційними здібностями. Для того, аби створювати та зберігати дані про тисячі дерев району, садівники матимуть спеціальну базу даних.
– Які кандидати в садівники матимуть переваги?
– Насамперед ті, які вже мають досвід озеленення. У Львові, до речі, є чимало ентузіастів, які у своїх подвір’ях створили справжні маленькі ботанічні сади. Вони добре знаються на озелененні та могли би багато користі принести місту. Також нині є багато фахівців садово-паркового мистецтва, дендрологів, випускників лісового господарства, інших профільних спеціальностей. І нині нарешті такий час, коли саме такі фахівці потрібні місту. Зважаючи на те, що треба працювати з онлайн-мапою, потенційний кандидат має вміти працювати з комп’ютером та великими обсягами даних, полюбляти спілкуватися з людьми та отримувати задоволення від довгих прогулянок.
– Відтепер кожне дерево Львова буде на карті міста. Це львівське ноу-хау?
– Насправді спроби облікувати дерева вже були. У деяких містах цим намагалися займатися активісти. Але львівські айтішники, вивчаючи іноземні системи обліку дерев, подумали, а чому б не зробити таку базу даних для Львова. Адже садити дерева – це добре, але за ними треба доглядати, знати, якому дереву необхідна допомога.
Так, в середовище громадської ініціативи Спільнокошт озеленення Львова народилася платформа Inspectree. Сьогодні нею користуються понад 10 міст України.
Важливо, щоб облік дерев існував не лише для контролю за чисельністю дерев з боку місцевих активістів, а став щоденним інструментом роботи для зберігання і використання даних районними адміністраціями та адміністраціями парків Львова.
– Що таке інвентаризація зелених насаджень і чому це важливо?
– Інвентаризація – це насамперед можливість управляти зеленими насадженнями. А не працювати у режимі “гасіння пожежі”, коли, скажімо, на “гарячу лінію” звертаються мешканці з проханням зрізати аварійне дерево. Хоча звісно звернення мешканців нікуди не відкидається. Просто при якісній плановій роботі таких звернень ставатиме з кожним роком все менше.
З появою сайту, куди ми поступово будемо заносити всі дані про вуличні зелені насадження в межах міста, ми відійдемо від роботи в такому форматі. І будемо більше планувати та працювати на випередження. До прикладу, кущі самшиту дуже бояться вогнівки, яка за добу-дві може їх повністю знищити. Маючи базу даних, яка допоможе оперативно визначити місце розташування самшитів, ми можемо швидко обробити десятки адрес, де є ці кущі. Тому дуже важливо, аби кожне вуличне та більшість дерев скверів і парків Львова якомога швидше було занесено до онлайн-мапи. І це буде одним із обов’язків наших садівників.
Розмовляла Вікторія Доскоч
Головне фото: Pixabay