Як виходити з карантину, аби життя не перетворилося на суцільний страх – поради імунолога
До COVID-19 людство знало про пандемії переважно з кінематографа, рідше – із художньої літератури. Іншими словами – поверхнево, не акцентуючи особливої уваги на головних уроках пережитого досвіду. Хоча пандемії та епідемії (чума, віспа, холера, іспанка) сприяли прогресу. І не лише у сфері медицини. Недаремно холеру навіть назвали головним санітарним реформатором суспільства. Нашому поколінню пощастило більше – ми маємо проточну воду, каналізації, вакцини, розвинуту медицину, живемо у відносно чистих умовах, ніж наші пращури. То чому ж цього виявилося мало?
Питання здоров’я нації та профілактики хвороб, на відміну від, скажімо, політики, ніколи не була в топ-темах. Ми добре знаємо, як зекономити витрати електроенергії чи продовжити життя двигуна авто. Проте нічого не знаємо про власну імунну систему, від якої сьогодні залежить подальша якість нашого життя: поповнимо статистику хворих на COVID-19 чи оминемо цю та інші пандемії й епідемії, яких з роками лише більшає. Коронавірус можна називати по-різному – серйозним попередженням, зміною цінностей, пандемією. Проте очевидно: як раніше, вже не буде. І що швидше колективно ми це усвідомимо, то більше шансів на виживання.
Що треба знати і робити кожному з нас у час розпалу пандемії, чого має навчити новий вірус та трохи позитиву – в інтерв’ю із завідувачкою кафедри клінічної імунології, керівником Західноукраїнського регіонального центру клінічної імунології та алергології Львівського медичного університету ім. Данила Галицького Валентиною Чоп’як.
“Імунітет – основна армія в боротьбі з епідеміями та пандеміями”
– Станом на сьогодні можемо офіційно говорити, що 30% уражених новим вірусом не відчують хвороби, хоча будуть її носіями. 55% обійдуться легкою формою перебігу. Тобто 85% людей врятує їхня імунна система. Тож що має стати пріоритетним у наступні роки є очевидним – профілактика здорового способу життя та зміцнення та збереження власної імунної системи.
“Вчіть свою імунну систему”
– Єдина дієва профілактика вірусів – це малою дозою вірусів підготувати імунну систему до стану готовності. Щоб на рівні вхідних воріт вона могла зустріти “ворога” своєю зброєю: кулями – специфічними антитілами. Така собі мікровакцинація. Власне сьогоднішній карантин, маски, рукавички – це так звана мікровакцинація, аби організм людини познайомився з новим вірусом саме через малі дози. Зараз ми в очікуванні вакцини проти коронавірсу. Бо вакцинація – це насамперед навчання імунної системи щодо готовності боротьби з тією чи іншою інфекцією. Така собі школа для нашого імунітету.
Та поки чекаємо на вакцину від коронавірусної інфекції, не повинні відмовлятися від планових вакцинацій та ревакцинацій. Навпаки – їх треба обов’язково робити, особливо до пневмококової інфекції. Вакцинація – це показник культури нації, і зокрема держави, яка має створити умови для своєчасної вакцинації дітей та дорослих. Особливо тих, хто в групі ризику, бо вони найперші тяжко хворіють і є потужними поширювачами інфекцій. Сьогодні саме ця частина профілактичної медицини має найвищий рівень доказовості: бо, завдячуючи масовій вакцинації, людство позбулося віспи, поліомієліту, суттєво зменшилися спалахи дифтерії, кору, кашлюків та інших інфекційних хвороб. Тому своєчасна вакцинація – це також і зменшення навантаження на роботу імунної системи, яку настав час берегти.
Нова хвиля пандемії – що робити?
– Поки не буде вакцини, варто взяти за правило носити із собою маски, рукавички, антисептики. І користуватися ними не лише під час нової хвилі пандемії, а й у розпал сезонних хвороб грипу та ОРЗ.
На вулицях та в приміщеннях, зокрема офісах, триматися соціальної дистанції. Все це треба, аби не створювати додаткового навантаження на власний імунітет. Бо те, що сьогодні відбувається, є відплатою за знущанням над своїм організмом.
Читайте також: Коронавірус надовго: вчимося жити з небажаним “сусідом”
“Будуть інші: сильніші чи слабші, але однозначно будуть”
– Ми повинні зрозуміти, що COVID-19 – це не єдина пандемія, яка нас чекає. Будуть інші: сильніші чи слабші, але однозначно будуть. І якщо ми хочемо жити якісно, а не у страху, то маємо багато чого змінити. Насамперед переосмислити цінності та визначитися з пріоритетами. Бо не може суддя на пенсії отримувати в сотні разів більшу пенсію, ніж лікар-практик. А в Україні нині один з найбільших відсотків у світі лікарів та медичних сестер, які заразилися від пацієнтів.
Оскільки кордони закриті, лікуватися доводиться в Україні, є надія, що наші чиновники нарешті подбають про рівень української медицини.
Правила гігієни, основи здорового способу життя, елементарні санітарні вимоги, про які ми знаємо суто теоретично, тепер мають стати головними. Добре було зробити у школах предметом № 1 валеологію – науку про основи здорового способу життя.
Оскільки останні пандемії створюють навантаження саме на дихальну систему, особливо увагу треба звернути на якість повітря. Українці мають знати, чим вони дихають, яку воду та їжу вживають. А на тлі аномальних змін погоди, ці поради стають особливо нагальними. І цьогорічна безсніжна зима із посушливою весною з димом та піщаними бурями промовисто це довела.
Порада від імунолога: “Найкраще для зміцнення імунітету – сон”
– Імунна система людини побудована дуже мудро і, що важливо, запрограмована відновлюватися. Це своєрідна армія, поліція і служба безпеки, так звані системи захисту та опірності нашого організму від зовнішніх та й внутрішніх ворогів. І якщо десь відбувається поломка в імунній регуляції, інші її ж механізми страхують. Сьогодні людство, як ніколи, залежить від злагодженої роботи саме нашої імунної системи. Тому має знати, що саме потрібно для її зміцнення.
Численні дослідження, до речі, проведені на лікарях, довели: на першому місці у зміцненні імунної системи є здоровий і міцний сон. Це найдоступніший для всіх і найприємніший спосіб налагодити роботу ендокринної, нервової та імунної систем.
На другому місці – психоемоційна стабільність. Бо лише людина, яка в гармонії з внутрішнім світом, може бути щасливою, а отже, спокійною.
На третьому місці – якість води. І вже далі – якість повітря, харчування та грамотне дозоване фізичне навантаження і поступове загартування організму.
Ці сім факторів – наші найкращі лікарі. І ми про це повинні знати, аби виховати сильне та здорове покоління.
Профілактика: чому скандинавських дітей із садочка вчать полоскати горло
– Мені імпонує ставлення до власного здоров’я в японців. Так звані профілактичні засоби у цій країні закладені вже у їхній культурі. Вони не вітаються за руку, натомість ввічливо вклоняються. Представники монарших сімей, які, за протоколом, мають вітатися за руку, користуються рукавичками. Під час спілкування дотримуються певної відстані. І хоч країна густонаселена, проте в їхньому житті та побуті досить відчутне зменшення контагіозності. У них немає звички торкатися обличчя. Часто користуються масками, бо це густонаселена країна.
А наприклад, у Скандинавських країнах є гарна традиція – дітей вже із садочка вчать, як правильно та скільки часу треба мити руки, привчають після прогулянок полоскати горло та носик перевареною або підсоленою водою. Для них це як почистити зуби.
Такі гігієнічні процедури зменшують концентрацію потрапляння вірусу в організм, знімають антигенне навантаження на імунну систему, зокрема інфекції, токсини та алергени. Такі елементарні гігієнічні процедури продовжують повноцінну роботу нашого імунітету. Найціннішою властивістю імунної системи є її уміння відновлюватися. І якщо людина змінить ставлення до свого здоров’я, її імунітет відновлюватиметься самотужки, коли немає генетичних поломок. Тож варто час від час обстежувати свою імунну систему, аби знати, що коїться із нашою “армією”.
Читайте також: Тести на COVID-19 не впливають на якість лікування
Розмовляла Вікторія Доскоч
Головне фото: unsplash.com