Нині досить популярною є така думка: оскільки автомобілів у містах стає дедалі більше, тож треба розширювати дороги.
Усі без винятку міста з часом мусять це переосмислювати.
“А чому не розширили проїзну частину?” Такі запитання часто виникають під час обговорень проектів реконструкції вулиць: Мовляв, все й так стоїть у корках, а далі авто на дорогах буде лише більше.
Проте, як не дивно, весь розвинутий світ змінює підходи, що відображається в міських планах сталої мобільності, або Sustainable Urban Mobility Plan.
Мобільність – одне слово для позначення різних видів пересувань людей і товарів містом, насамперед йдеться про транспорт і піший рух.
План полягає в тому, щоби дослідити потребу людей в переміщеннях, а також інфраструктуру, яка вже є. Відтак за допомогою різних інструментів задовольнити потреби в переміщеннях, але водночас віддати перевагу тим способам, що не дають викидів CO2, економлять простір міста, надають рівні можливості кожному учасникові руху та є для них комфортними, а також покращують здоров’я мешканців.
Насправді, немає абсолютно правильних і абсолютно неправильних способів пересування містом. Все залежить від конкретних обставин.
До прикладу, ви виїхали на авто за 10 км від міста. За 2 км до центру міста ви без проблем запаркували авто на житловій вулиці. Далі на станції велопрокату взяли велосипед і доїхали за кілька хвилин в центр міста, де залишили ровер на іншій станції прокату. Зауважте, ви не намотуєте кола центром міста в пошуках паркомісця, створюючи додаткові викиди CO2.
Дійсно, кількість авто в розрахунку на одного мешканця в українських містах є в рази меншою, ніж у європейських. Різниця в тому, що європейці, які володіють авто, не користуються ним для всіх без винятку поїздок містом.
Переважно європейські міста намагаються обмежити кількість людей, що власним авто приїжджають від місця проживання на роботу. Оскільки саме ці люди створюють корки, рухаючись одночасно в одному напрямку, займають цінну землю в центрі міста на паркування. Очевидно, це переважно ускладнює рух іншого транспорту, велосипедистів і пішоходів.
Частини чи навіть всіх цих незручностей для оточення можна уникнути, якщо на частину чи весь шлях обрати альтернативний спосіб доїзду. Взяли таксі – не зайняли паркомісце, поїхали громадським транспортом – зменшили корок, поїхали велосипедом – потренували здоров’я.
Коротко можна сказати так: їдь авто, якщо це необхідно, йди пішки чи їдь велосипедом, якщо можеш подолати потрібну відстань за прийнятний для себе час. Для всіх інших випадків є громадський транспорт.
До чого тут розширення чи не розширення доріг?
Уявіть собі, що ви починаєте часто їздити у відрядження. Спочатку намагаєтеся збільшити розмір валізи, якщо їдете на довше, ніж звично. Але за якийсь час розумієте: яким би не був час відрядження і якого великого розміру не була б валіза, вона завжди буде щільно напакована.
Ви усвідомлюєте, що не так важливо мати багато речей, як почуватися зручно і вільно з вашим багажем. Тоді ви купуєте невелику валізу зручного для вас розміру і вже думаєте, як оптимізувати речі, щоб у дорожню сумку вмістилося все потрібне.
Саме тоді ви доходите висновку: необов’язково мати цілу банку шампуню – можна взяти 100-мілілітрову, речі можна попрати в готелі, все необхідне для роботи можна мати в планшеті чи на ноутбуці.
Коли йдеться про оптимізацію, а не розширення об’ємів, виявляється – неможливе не лише можливо, а ще й корисно та приємно.
І одного чудового дня, після років тягання великих валіз, ми з насолодою йдемо з маленькою валізкою на колесиках зручною безбар’єрною вулицею європейського міста, дихаємо несподівано чистим, як для міської вулиці, повітрям і думаємо, що так можна йти вічно.