Категорії: АналітикаЛБФ-2020

Цифрові пропагандисти та інформаційний суверенітет. Як захистити свої права в онлайн-епоху

Що загрожує інформаційному суверенітету країн в епоху цифрових пропагандистів, ботів та онлайн-середовищ. Персональна інформаційна ідентичність та чому вона має стати основою нового світового порядку. А також про індивідуальну відповідальність – у дискусії із експертами Львівського безпекового форуму.

“Через надмірний та неконтрольований потік інформації з онлайн-середовищ ми частіше піддаємося ризикам бути ошуканими” Фото: pixabay

Онлайн-інформація сьогодні – це більше про права людини та свободу слова?

Флемінг Сплідсбоель Гансен – експерт данського Інституту міжнародних досліджень:

– Онлайн-комунікація – це чудовий інструмент розширення прав і можливостей, зокрема донести до широкого загалу свої думки і посили. Діджитилізація суспільства безумовно має свої плюси і мінуси. Адже громадяни можуть мати доступ до інформації, оформляти документи, відстоювати свої права онлайн. Інформаційні технології суттєво розширюють права людей і надають їм чимало можливостей їх відстоювати.

Але у недемократичних країнах це використовують для контролю над суспільством, як потужний інструмент впливу на людей. І роблять це подекуди  цинічно. Я погоджуюся із відчуттям нагальності щось робити, бо ми стоїмо перед безпрецедентним викликом.

“Сьогодні маємо більше інформації, але знаємо менше”

Пітер Помаранцев – cтарший науковий співробітник університету Джона Гопкінса, співдиректор ініціативи Arena:

– Нині ми маємо значно більше інформації, ніж будь-коли раніше.  Проте знаємо менше, зокрема, як цю інформацію створюють, чи стоять за нею боти, тролі, чи координовані організми з якихось структур. Ми навіть не знаємо, які алгоритми використовують, аби створити та поширити інформацію. Чи використовують наші власні дані, аби зробити із нас мішені. Можливо, хтось буде використовувати нашу інформацію у зловмисних цілях. Виходить, що маємо нині значно менше інформації, аніж будь-коли раніше. Якщо ви невпевнені, хто саме створив інформаційне середовище – бот чи реальна людина – то ваші права на інформацію частково порушують. Треба зізнатися, що ми маємо кризу того, що вважали основами  демократичної держави.

Тобто через надмірний та неконтрольований потік інформації з онлайн-середовищ, який ми щоденно споживаємо і який вважали проявом демократичного суспільства, ми частіше піддаємося ризикам бути ошуканими. Які ще ризики існують?

“Проблеми сучасних інформаційних загроз значно глибші…”

Оксана Сироїд – співорганізаторка Львівського безпекового форуму:

– Більшість дискусій про інформаційні загрози зазвичай зводяться до протидії дезінформації чи кібератакам. Однак проблема є набагато глибшою. Великі масиви даних про людей перетворили інформацію на ресурс, цінніший навіть за нафту чи золото. Принципів регулювання доступу до цього ресурсу у світі досі немає, що, власне,  призвело до “інформаційної лихоманки” і формування новітніх транснаціональних монополій. Подивіться на список найзаможніших людей світу – це саме власники міжнародних інформаційних монополій.

Владі будь-якої країни складно регулювати інформацію, бо інформація сама стала владою. Алгоритми штучного інтелекту, які сьогодні прошиті в соцмережах, чи великих накопичувачах, регулюють нашу поведінку чи то як споживачів товарів, чи як виборців. А неідентифіковані ботоферми за лічені години можуть знищити вашу репутацію без суду і слідства.

Натомість чинні в демократичному суспільстві закони наразі сприймають і захищають людську гідність як фізичну оболонку людини, а не її інформаційний прояв. Хоча інформаційність вже давно є невід’ємною частиною нашого життя і потребує нагального захисту. Щоб зберегти себе, демократія має захистити інформаційну ідентичність людини, як складову людської гідності. Люди мають володіти своїми персональними даними як власністю.

“Будь-які новітні технології – це майже завжди про посилення політичного впливу”

Дмитро Золотухін – засновник Інституту постінформаційного суспільства:

– Будь-які новітні технології завжди використовуватимуть держави, аби посилити свій політичний вплив. Коли  ці технології перетворять на зброю, з допомогою якої чинитимуть тиск на права людини у всьому світі, нам доведеться розробляти нові підходи та ідеї, як цю проблему вирішувати. За моєю інформацією, зараз російська сторона дуже жваво посилює свою присутність на міжнародних платформах та розробці міжнародних документів регулювання кіберпростору.

Якщо говорити про демократію й олігархів, то нині найнебезпечнішими олігархами для світу є люди, які контролюють найбільші платформи GAFA. Адже правила, які встановив Марк Цукерберг для двох мільярдів користувачів платформи Facebook, дають йому можливість банити, або блокувати, кого завгодно, забороняючи поширювати інформацію певного характеру.

І найгіршим у цій ситуації є те, що людей, які встановлювали ці правила й виконують накази Цукерберга, ніхто не обирав. Іншими словами, ми з вами щодня логінимося, лайкаємо й коментуємо, перебуваючи під контролем найбільшого у світі тоталітарного режиму.

“Нинішній хаос в онлайн просторі є наслідком зіткнення демократії з олігархами”

Франц Герадтс – нідерландський філософ:

– Ми говоримо про відносно новий феномен. І, мені здається, що ми ще не зовсім розуміємося на усіх проблемах цього феномену.  І  не зможемо їх швидко вирішити. Хаос, який сьогодні відбувається в інформаційному просторі, є наслідком зіткнення демократії з олігархами.

“Ми щодня логінимося, лайкаємо й коментуємо, перебуваючи під контролем найбільшого у світі тоталітарного режиму”. Фото: pixabay

Чи реально регулювати безконтрольний інформаційний потік, який йде з Інтернету, та як це має виглядати?

Пітер Помаранцев – cтарший науковий співробітник університету Джона Гопкінса, співдиректор ініціативи Arena:

– Деякі експерти вважають, що будь-яке регулювання інформації є авторитарним та диктаторським підходом. Думаю, що правозахисні групи також проти регулювання інформації будь-якого змісту.

А є такі експерти, які вважають, що це треба робити, але у демократичних рамках. Інформацію треба класифікувати. До прикладу, масове роздування будь-якого контенту через тролів та ботів, коли аудиторія не розуміє, чи це скоординована чи замовна кампанія, то таку дезінформаційну поведінку треба регулювати. Важливими є не лише знання, а й здатність формувати інформаційне середовище демократичним шляхом Ботоферми мають бути заборонені як такі, а інституції, які вдаються до дезінформації, мають нести за це повну відповідальність.

На сьогодні жодна міжнародна чи національна конвенція чи декларація не гарантує людині права на одержання правдивої інформації, що не відповідає запиту сучасного часу. У справді демократичному середовищі ми мали б можливість впливати на цю проблему: через парламентський контроль чи через регулятори. Бо як регулювати дезу в медіа: телевізор, газети, то  тут все зрозуміло і нічого не треба вигадувати. А ось в онлайн все інакше. У своєму звіті  ми відстоювали створення онлайн правозахисного суду, це зовсім для нас нова інфраструктура. Це наша спроба віднайти спільний займенник в демократичних рамках.

Антоніна Черевко – голова Незалежної медійної ради:

– Можливості використати чинне міжнародне законодавче поле для захисту інформаційної ідентичності людини є, але ми не достатньо їх дослідили. Європейський континент, на відміну від США, для прикладу, завжди усвідомлював існування загроз правам людини. Саме тому Європейська конвенція з прав людини містить 17 -ту статтю, в якій йдеться про заборону зловживання правами. Адже те, що зараз відбувається, і є  зловживання правами. Водночас, це найбільш проблемна з точки зору практики стаття і єдиний приклад її ефективного застосування Європейським судом з прав людини є рішення у справі заперечення голокосту.

Армії ботів, тролів,  цифрові пропагандисти…  А  як щодо критичного мислення людини  та індивідуальної відповідальності?

Бен Ходжес – співголова Львівського безпекового форуму, генерал-лейтенант у відставці, екскомандувач сухопутних сил ЗС США в Європі:

– У мене є копія конституції, якою я користуюся 20 років. І в ній ніде не сказано, що я не маю права бути обманутим. І якщо ви функціонуєте у соцмережах, то треба пам’ятати і про власну відповідальність. Скажімо, я полюбляю твітер. Та мене ніхто не змушує слухати повідомлення, які мені не до душі. Я можу їх заблокувати або ж перестати за ними стежити. Мене так вчили, і я також вважаю, що моє завдання використати максимально більше джерел. Сьогодні ми говоримо про змагання за велику владу. Є певні люди, які не хочуть, щоби ми користувалися своїми правами,  а молодь приймала правильні рішення. Тож коли ми почнемо більше уваги приділяти темі індивідуальної відповідальності, то можливо зросте і суспільна стійкість.

Флемінг Сплідсбоель Гансен – експерт данського Інституту міжнародних досліджень:

– Дуже важливо навчитися брати на себе відповідальність за ту інформацію, яку ми споживаємо. Нам треба бути постійно пильними, навіть у питаннях інформаційної грамотності.  Бо може настати час, коли ми навіть не усвідомимо маніпуляції відносно нас, бо технології дуже швидко розвиваються.

Далі Банкаускайте – литовська експертка із вашингтонської аналітичної організації “Центр дослідження європейської політики”:

– У старі часи, коли ми читали ранкові газети, ми знали хто є їх власником, і це було добре, в тому сенсі, що ми знали чого від них очікувати. Тепер все значно складніше. Ми не знаємо власників і не знаємо бізнес моделей, на яких функціонують ці медіа – чи вони створені лише для одержання прибутку, чи в них є якась інша ціль. Маємо виховувати  у суспільстві критичне мислення, яке допоможе ставати власне громадянським суспільством і без шкоди споживати медіа.

Маємо розробити законодавство і забезпечити, аби воно було впроваджено. Інакше це просто декларації.

Підготувала Вікторія Доскоч

Головне фото: pixabay

Дата оновлення 15/12/2020 16:03

Поділитись

Найсвіжіші новини

  • АКТУАЛЬНО
  • Аналітика
  • Новини

Закон 5655 як ідеальний злочин: пояснення на досвіді Туреччини

Досвід Туреччини засвідчує: нехтування вимогами безпеки та загравання влади з будівельним бізнесом призводить до катастрофічних наслідків. Україні, на яку чекає…

23/02/2023 11:09
  • Новини

Львів турбується про переселенців – і у форматі екскурсій також

Як вдається українцям, які тікають від війни, повернути впевненість і бажання жити далі Щоденно до Львова приїздить кілька тисяч біженців.…

13/04/2022 16:38
  • Аналітика
  • Новини

Київ: бліцкриг провалився

Російським окупантам не вдалося захопити столицю України ні за чотири години, ні за три дні. Як і пройтися парадом Хрещатиком,…

09/04/2022 12:54
  • Аналітика
  • Новини

Львів: відпочинемо після перемоги

Як місто за лічені дні перетворилося на гуманітарний хаб України Замість безтурботних туристів – сотні тисяч біженців. На місці відомого…

30/03/2022 12:54
  • Аналітика
  • Новини

Сильне місто – поразка для ворога

Українські згуртовані міста сьогодні показують приклад довіри – людей до влади і влади до людей. Про військову стратегію. Коротко. Щоб…

28/03/2022 11:58
  • Аналітика

Херсон – розрив шаблону для росіян

Замість очікуваних окупантами квітів – український гімн та екстрене голосування за територіальну цілісність України. Херсон… 28 днів війни. Із них…

24/03/2022 13:04