Львів: відпочинемо після перемоги

Як місто за лічені дні перетворилося на гуманітарний хаб України

Замість безтурботних туристів – сотні тисяч біженців. На місці відомого за межами України Книжкового форуму – гуманітарний штаб, один із багатьох, які є у місті. Черги до пунктів здачі крові, блокпости. Величезна кількість волонтерів. А ще – підприємства, виробництва, що діють, магазини, перукарні й навіть фітнес-клуби, які працюють. Усе, що забезпечує безперебійну економіку країни.

Львів сьогодні – це вулик, повсякденна рутинна робота, конче потрібна для перемоги. Це резерв та один із важливих тилів в Україні, де основною зброєю є турбота, гостинність, моральна і матеріальна підтримка для тих, хто на передовій, і тих, хто через війну втратив свій дім.

Сюди також долітають ракети. Не так часто, як у Харкові чи в Києві, але як виглядають наслідки ракетних ударів і що таке робота ППО – тут знають теж. Львів’яни, попри те, зберігають спокій. І працюють. А ще – дають упевненості  і надії  тим, хто відчув жахи війни повною мірою – втратив близьких, дім і спокій.

Тил і довіра

Один із головних центрів для прихистку біженців

У перші дні війни, коли до Львова почали приїздити десятки тисяч українців, які тікали від обстрілів у своїх містах, стало зрозуміло: Львів, попри сусідство із ЄС, – це місто, якому українці повірили і довірилися.

Щоденно до Львова приїжджає кілька тисяч біженців. Це діти, жінки, літні люди, люди з інвалідністю, з валізами та тваринами. Загалом Львівщина прийняла понад 200 тисяч українців із зон, де тривають бойові дії. Понад 50 тисяч, імовірно, залишиться у місті.

У перші тижні війни Львів приймав, готував та годував, розприділяв біженців на ночівлю. Наразі починає планувати спорудження тимчасового житла. Власне тимчасового, а не такого, що ризикує стати постійним. Тобто на невеликий проміжок часу, у кількох локаціях, так, щоб ці будинки комфортно для всіх були інтегровані в міську інфраструктуру. Варіант “гетто” відкинули абсолютно усвідомлено.

Попередньо це мають бути модульні помешкання, які можна швидко встановити і розібрати. Таке тимчасове житло відповідатиме певним вимогам. Зокрема, на одну людину припадатиме не менше як 6 квадратних метрів площі. Також має бути санвузол та кухня (відокремлені чи спарені). Нині міська рада має три варіанти ділянок для розміщення та вивчає пропозиції від турецьких, німецьких, а також українських компаній.

Утім Львів розуміє: десятки тисяч українців залишаться тут на постійно. І вже для них будуть потрібні постійні помешкання. Саме тому міська рада закликала будівельні компанії відновлювати роботи. Ба більше, спільно із Міністерством розвитку громад і територій вже проговорюють проект – створення фонду, який би видавав охочим довгострокові кредити на житло.

Тож перші кроки до будівництва житла для переселенців уже є. А разом з ним і таке необхідне сьогодні відчуття безпеки.

«Ми маємо подбати і про людей, які ховаються у нас від бомбардувань, і про тих працівників, які приїхали з важливими для держави підприємствами», – каже міський голова Андрій Садовий.

Важливий гуманітарний хаб України. І новий економічний центр

Як саме Львів наближатиме перемогу, було зрозуміло вже у перші дні війни. Чоловіки пішли на фронт та в тероборону, здебільшого добровольцями, розкупили у місцевих магазинах зброю, інша частина місцевих успішно волонтерить, забезпечуючи тил і фронт ліками, одягом, їжею. Та всім можливим.

У місті вже добра традиція, коли власники кафе, магазинів частину виручки віддають на потреби ЗСУ. Жінки одразу почали готувати та годувати армію, тероборону та всіх, хто приїздив. У перші дні війни їжі було забагато навіть для десятка тисяч біженців.

Львів налагодив постачання гуманітарної допомоги. Разом і посольствами з інших міст до Львова також переїжджає бізнес, важливі для держави підприємства та вузи.

Поступово із культурного центру Львів отримав статус основного гуманітарного хабу України, який, попри все, запускає і економіку країни. Робить все можливе і неможливе, аби економіка країни, що воює, безперебійно працювала.

Сьогодні підприємства міста переходять на 2-3-змінну роботу. Активно відкривають нові. Склади, виробництва, офісні осередки компаній – Львів стає безпечним осередком для великих платників податків.

Не забувають і про культуру, освіту

Економічна, інформаційна та освітньо-інтелектуальна складова – це ще одне важливе завдання тилу та можливість наблизити перемогу.

До онлайн-навчання у закладах освіти Львівської міської територіальної громади повернулися не лише львівські учні, а й діти, які вимушено переїхали до Львова з інших областей України. На 28 березня це майже 2,5 тисячі учнів. І кількість охочих долучитися до дистанційного навчання у львівських школах щодня зростає.

Паралельно Львів примудряється знаходити час і для культурної складової. У місті проводять чимало пізнавальних безкоштовних екскурсій, зокрема в музеї «Території терору», парками містам, в інших локаціях. Більше про це можна дізнатися у телеграм-каналі “Наразі у Львові“, який запустив міський волонтерський штаб. Війна лише підсилила важливість знання своєї історії та культури.

У цій боротьбі, коли кожен робить свою справу, на фронті – воюють зброєю, в тилу – захищають спину ЗСУ, важлива дійсна, а не вигадана згуртованість та цілісність України. Такої згуртованості ніколи не зрозуміють росіяни, які напали на Україну. Бо це про довіру – довіру до своєї армії, до свого народу, до своєї влади, до місцевого самоврядування.

Головне фото – Львівський залізничний вокзал щодня приймає по кілька тисяч біженців. Автор – Роман Балук.