Категорії: АКТУАЛЬНОАналітикаЛБФ 2019

НАТО, ЄС, Україна: кожен сам за себе

ЄС та НАТО переосмислюють свої підходи до гарантування безпеки, але їхня готовність поки що не відповідає рівню загроз

Про безпеку в Балто-Чорноморському регіоні. Про східноєвропейські спортивно-бойові клуби як імовірний осередок 5-ї колони в ЄС. Про важливе досягнення українських військово-морських сил за часів незалежності та чому українцям насамперед варто розраховувати лише на себе – в інтерв’ю з кандидаткою політичних наук, членкинею правління Ради зовнішньої політики “Українська призма” та спікеркою Львівського Безпекового Форуму 2019 Ганною Шелест.

ДОСЬЄ

Ганна Шелест – кандидатка політичних наук та головна редакторка журналу UA: UkraineAnalytica. До цього більш ніж 10 років працювала провідним науковим співробітником Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України (одеська філія). 2014 року Ганна Шелест працювала як запрошений науковий співробітник у Військовому коледжі НАТО в Римі. Має більш ніж 50 наукових та понад 100 статей у засобах масової інформації, які опубліковані в різних країнах світу. Регулярно виступає з доповідями на міжнародних конференціях.

Чи змусила російська агресія щодо України переглянути власну готовність НАТО захистити свої кордони на суші?

– Тут не все однозначно. З одного боку, ми бачимо приклади посилення колективної безпеки. Скажімо, військові Німеччини, Великої Британії, Іспанії дислокуються в країнах Східної Європи та Балтії. І тут важлива не кількість, а демонстрація солідарності з боку країн-членів НАТО. Адже будь-яку провокацію з боку Росії щодо, скажімо, маленької Естонії вже буде розцінено як провокацію проти всього Північноатлантичного альянсу. І це дуже важливо.

Пам’ятаємо, що РФ з перших днів своєї агресії на Сході України намагалася розколоти Північноатлантичний альянс, сіючи паніку, особливо в країнах Східної Європи, мовляв, в разі провокацій вас ніхто не захистить. Наразі НАТО є стійкішим до російських провокацій, на відміну від більш чутливого ЄС.

Втім, якщо до 2014 року про російську агресію більше знали країни, які межують із РФ, то нині її вплив відчула навіть Велика Британія. Як наслідок – розпочалася перевірка власної бойової готовності. Те ж робить і Чехія, яка також немає спільних із РФ кордонів, проте активно обговорює ймовірну загрозу від РФ. У країнах Східної Європи особливо це практикує Вишеградська четвірка, тамтешні спецслужби стежать за діяльністю спортивно-бойових клубів як імовірних осередків утворення в середині країни 5-ї колони, яку фінансує РФ. Таке явище, як кібератаки, особливо спрямовані проти критичної інфраструктури, офіційно визнано новою загрозою національній безпеці.

Тема безпеки є провідною ось уже третій рік поспіль на Львівському Безпековому Форумі. Одним з організаторів цього масштабного заходу є “Інститут Просвіти”. Головна тема цьогорічного Форуму – “Росія в Європі – старі помилки чи нові виклики”. Експерти роздумуватимуть над тим, як захистити критичну інфраструктуру – інформаційний і кіберпростір, важливі об’єкти життєзабезпечення, економіку та політичну систему від агресивних дій Росії спрямованих проти України та Заходу. У фокусі дискусій також – особливий статус Донбасу, Україна в епіцентрі американського конфлікту, російські виклики для Балто-Чорноморського регіону.

Проте, на перший погляд, економічно сильні держави насправді мають досить розслаблену армію. Нещодавній оборонний огляд німецької армії спричинив великий скандал. З’ясувалося, що збройні сили Німеччини не готові до прямої військової агресії.

З іншого боку, досі тривають дискусії, чи можна вважати присутність “зелених чоловічків” актом агресії, який підпадав би під ст. 5 Вашингтонського договору, де йдеться про відкриту військову агресію. Події 2014 року змусили НАТО переосмислити власне ставлення до цієї статті.

Країни активно говорять про “військовий шенген”, який дозволить арміям і техніці оперативно пересуватися між країнами-членами ЄС.

Цікаво, що Білорусь одразу після анексії Криму одна із перших відкрито й показово прописала у своїх стратегічних документах: схожі інциденти за участі умовних “зелених чоловічків” є прямою загрозою національній безпеці країни.

– Чи замислюється НАТО над мобільністю сухопутних військ, особливо в разі нападу на країни Балтії, де є вузький сухопутний коридор між Калінінградською областю та Білоруссю?

– Теоретично про це вже говорять і, що цікаво, не в рамках НАТО, а в рамках ЄС. Мова про так званий “військовий шенген”, який дозволить арміям і техніці оперативно пересуватися між країнами-членами ЄС і, відповідно, з’являтися там, де цього потребуватиме критична ситуація. У цьому напрямі відбуватиметься спрощення митних, прикордонних, адміністративних перешкод у транспортуванні необхідної техніки та озброєння. Усунення будь-яких бар’єрів для пересування солдатів та військової техніки в межах Євросоюзу є одним з ключових пунктів співпраці між ЄС та НАТО.

– Чи відчуває НАТО збільшення загрози на морі?

– Так, і Норвегія одна з перших, хто про це заговорив відкрито. Тому, власне, й збільшилася кількість військово-морських навчань та змінюється тема їхніх сценаріїв.

Також треба розуміти, що військові кораблі країн Чорноморського регіону, які є членами Північноатлантичного альянсу, можуть перебувати у Чорному морі необмежену кількість днів. І зовсім інша ситуація з військовими кораблями третіх країн, які, згідно із Конвенцією Монтре, можуть перебувати в Чорному морі лише 21 добу.

Тож нині натівські кораблі так званих третіх країн зперебувають у Чорному морі на ротаційній основі приблизно 200 днів на рік.

“Наразі НАТО є стійкішим до російських провокацій, на відміну від більш чутливого ЄС”, – Ганна Шелест.

– Детальніше про нинішню ситуацію в Україні з військово-морськими силами?

У листопаді минулого року було прийнято Стратегію розвитку Військово-морських сил Збройних сил України до 2035 року. Цей документ унікальний, оскільки вперше за часів незалежності в українських військових з’явилася власна стратегія, адаптована до нашого сьогодення та потреб армії в умовах незалежної України. Вперше підхід заснований на визначенні спроможностей та завдань для захисту України з моря, а також увага приділена особовому складу. До цього вони послуговувалися ще радянськими підходами. До речі, нині таку стратегію розробляють і для інших військ України.

– Що у питанні безпеки Чорноморського регіону є замовчаним?

– Гадаю, що це безпекові угоди, які сьогодні, як ніколи, потребують особливого перегляду. Це і Конвенція Монтре, і угода щодо мір довіри, і проблемні через участь Росії формати міжнародної співпраці “БЛЕКСІФОР” та “Чорноморська гармонія”. Про це мало хто говорить відверто, бо, мовляв, без РФ переглядати стратегічно важливі документи не можливо.

Тож виходить, що наразі кожна країна у питанні безпеки сама за себе. Ми маємо чітко розуміти, що сьогодні безпека України багато в чому залежить насамперед від самих українців.

Розмовляла Вікторія Доскоч

У матеріалі використано фото з офіційного веб сайту Міністерства оборони України

Дата оновлення 23/10/2019 11:58

Поділитись

Найсвіжіші новини

  • АКТУАЛЬНО
  • Аналітика
  • Новини

Закон 5655 як ідеальний злочин: пояснення на досвіді Туреччини

Досвід Туреччини засвідчує: нехтування вимогами безпеки та загравання влади з будівельним бізнесом призводить до катастрофічних наслідків. Україні, на яку чекає…

23/02/2023 11:09
  • Новини

Львів турбується про переселенців – і у форматі екскурсій також

Як вдається українцям, які тікають від війни, повернути впевненість і бажання жити далі Щоденно до Львова приїздить кілька тисяч біженців.…

13/04/2022 16:38
  • Аналітика
  • Новини

Київ: бліцкриг провалився

Російським окупантам не вдалося захопити столицю України ні за чотири години, ні за три дні. Як і пройтися парадом Хрещатиком,…

09/04/2022 12:54
  • Аналітика
  • Новини

Львів: відпочинемо після перемоги

Як місто за лічені дні перетворилося на гуманітарний хаб України Замість безтурботних туристів – сотні тисяч біженців. На місці відомого…

30/03/2022 12:54
  • Аналітика
  • Новини

Сильне місто – поразка для ворога

Українські згуртовані міста сьогодні показують приклад довіри – людей до влади і влади до людей. Про військову стратегію. Коротко. Щоб…

28/03/2022 11:58
  • Аналітика

Херсон – розрив шаблону для росіян

Замість очікуваних окупантами квітів – український гімн та екстрене голосування за територіальну цілісність України. Херсон… 28 днів війни. Із них…

24/03/2022 13:04