Міські агломерації або 1000 кінських сил для України

Хто швидше здолає дистанцію – машина з потужністю двигуна 100 чи 1000 кінських сил?! У кого більше шансів здобути медалі на Олімпіаді – у команди з 10 чи зі 100 спортсменів?! Такі риторичні запитання можна продовжити, але в контексті міських агломерацій це має звучати так: що створює вищий потенціал для зростання економіки держави – наявність одного чи десяти потужних центрів розвитку?!

Відповідь очевидна! Адже основні точки економічного розвитку у світі сьогодні – у міських агломераціях! На 100 найбільших агломерацій світу припадає понад 30% глобального ВВП, а у США 85% ВВП створюють саме в агломераціях.

Розвинуті країни (США, Канада, Франція, Бельгія та інші) давно запровадили терміни “агломерація” і “міська агломерація” у своє законодавче поле та активно підтримують формування агломерацій як головних ресурсів для підвищення конкурентоспроможності економіки країни.

Тому сьогодні вже не час вести дискусії про те, чи є в Україні міські агломерації, – вони існують і про це вже написано не одне дослідження українських вчених, – а про те, яким чином держава може внести їх у свою стратегію розвитку і як надати їм інструменти для такого розвитку.

У законодавчому полі нашої держави термін “агломерація” довго залишався на рівні містобудівної категорії та нереалізованого напряму концепції адміністративної реформи і стратегії регіонального розвитку. Адже указ Президента України “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 року № 810/98 у розділі IV вказував на “…необхідність утворення агломерацій населених пунктів…”. А Державна стратегія регіонального розвитку до 2015 року (постанова уряду від 21.07.2006 № 1001) передбачала надання державної фінансової підтримки на проекти з питань розвитку великих міст і міських агломерацій (Донецьк, Дніпропетровськ, Київ, Львів, Одеса, Харків).

Врешті, лише у липні 2017 році був зареєстрований законопроект №6743 “Про міські агломерації”, що покликаний:

– легалізувати функціонування міських агломерацій в Україні, створивши платформу для ефективного співіснування міста і прилеглих територіальних громад;

– усунути проблеми, нерозв’язані реформою об’єднання територіальних громад.

За законопроектом, ефективне співіснування міста і прилеглих громад має забезпечуватись спільною участю міста та навколишніх громад у міській агломерації, яка є однією з форм договірного співробітництва.

Шлях до створення міської агломерації передбачає ініціювання, узгодження та укладення договору про участь у міській агломерації між містом та територіальними громадами, що підтримали такий напрямок співробітництва.

Після чого, відповідно до законопроекту, набуває своїх повноважень вищий орган управління міської агломерації – Рада агломерації, яка буде приймати рішення, обов’язкові для всіх учасників агломерації, та матиме статус юридичної особи. Усі учасники міської агломерації матимуть рівну кількість представників у Раді агломерації, що гарантуватиме однаковий вплив кожної територіальної громади на ухвалення рішення, незалежно від статусу чи кількості населення. Єдиним привілеєм для міста-центру агломерації буде посада Голови Ради агломерації, яку буде обіймати міський голова центру агломерації.

Окрім цього, законопроект закріплює основні повноваження Ради агломерації, які поширюються на територію міської агломерації, та надає право на розсуд учасників агломерації делегувати Раді агломерації інші повноваження.

Важливо ще раз наголосити, що законопроектом не запропоновано формування нових адміністративно-територіальних одиниць та не змінено адміністративно-територіального устрою нашої держави. Адже, міська агломерація як форма співробітництва громад не передбачає ліквідацію населених пунктів та не передбачає припинення діяльності органів місцевого самоврядування тих громад, що стали учасниками міської агломерації.

Участь у міській агломерації передбачає лише спільне вирішення окремих питань, які торкнулись усіх громад-учасників агломерації, і вирішення яких буде більш ефективним на рівні агломерації, більш комфортним для мешканців усієї агломерації.

Рада агломерації може здійснювати також інші повноваження (відходи, культура, спорт, адміністративні послуги тощо), але винятково в межах, делегованих місцевими радами – учасниками міської агломерації.

Випереджуючи можливе запитання про те, навіщо запроваджувати таку складну форму співробітництва, якщо чинний закон про співробітництво вже передбачає можливість укладати прості договори про співробітництво за окремими проектами, – хочу провести ще одну аналогію…

Чому створюються акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, адже можна господарювати зареєструвавши кілька ФОПів?! Переконана, що бізнесмени та економісти давно мають ґрунтовну відповідь необхідності та успішності складних форм господарювання (ПАТ, ПрАТ, ТОВ).

Так от, міські агломерації – це своєрідні акціонерні товариства у сфері співробітництва, які мають багатоцільовий характер роботи та потужніший стартовий капітал, що відкриває радикально інші можливості розвитку.

І наостанок, повертаючись до реформи об’єднання територіальних громад, хочеться нагадати, що концепція реформи передбачала чітку послідовність змін та відводила для міст головну роль у процесі об’єднання територіальних громад. Тобто об’єднання громад, згідно з Методикою формування спроможних територіальних громад, повинно було розпочинатись із великих міст. Проте результат реформи виявився кардинально протилежним – і міста опинились взагалі поза реформою, абсолютно позбавлені можливості зміцнити свою спроможність та економічну вагу за рахунок об’єднання і дійсно стати локомотивами регіонального розвитку.

Сьогодні міста не мають правових інструментів для зростання як просторового, так і економічного, адже опинились в оточенні новостворених ОТГ та без перспективи об’єднання. У підсумку не лише міста втратили перспективу, а й держава може втратити важливий ресурс розвитку, якщо не забезпечить інші можливості для підтримки та підвищення ролі міст.

Тому, підтримуючи створення міських агломерацій, маємо змогу не просто усунути прогалину реформи об’єднання територіальних громад, а насамперед дати містам і прилеглим територіальним громадам нову потужну платформу для регіонального розвитку.