Категорії: АналітикаЛБФ 2019

Докази збройної агресії РФ проти України – як вакцина від російської дезінформації та маніпуляцій

Оксана СИРОЇД – народна депутатка України VIII скликання, заступниця Голови Верховної Ради України, Лідерка політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», співголова Львівського безпекового форуму / Oksana SYROYID  – Member of Parliament of Ukraine of the 8th convocation, Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine of the 8th convocation, Leader of Samopomich Union political party, Co-chair of Lviv  security forum

Ми живемо у світі, де сила зброї змінює кордони, вбиває людей, руйнує будинки та принижує людську гідність. Це далеко не перший раз в історії, коли людство має пережити смерть та народження геополітичних конструкцій, що, на жаль, відбувається ціною людських життів. І тут, в Україні, сьогодні відбувається одна з найважливіших геополітичних битв.

Росія розпочала війну проти України в 2014 році. Насправді це не нова війна – це війна, яку Росія веде проти України вже понад 300 років. Ця війна, розпочата російськими царями, мала прагматичну геополітичну мету – забезпечити російський контроль над Балтійським і Чорним морем, а також українською територією, українськими ресурсами та українською землею. З цього часу назву російської держави багато разів змінювали, але цілі Кремля ніколи не змінювалися.

Сьогодні зброєю у цій війні є не тільки танки чи ракети, а й інформація, яка може формувати сприйняття цього світу, і, таким чином, впливати на реальність не менше ніж звичайна зброя. У своїх намірах здійснити політичну експансію на міжнародній арені, Росія вправно і успішно використовує цю зброю, спекулюючи поняттями, переписуючи історію та знецінюючи ідей.

Так само, як у Переяславі, Росія не вгледіла вторгнення Російської імперії в козацьку державу, а лише возз’єднання братніх народів, а офіційна радянська пропаганда не помітила Голодомору, безупинно звітуючи про “успішну індустріалізацію” та “ударні п’ятирічки”, сьогодні, російська пропаганда невпинно трубить, що не існує ніякої “війни Росії проти України”, немає “російського вторгнення”, немає мільйонів “біженців”. Натомість, щоденним замінником слова війна у нас стали АТО (і перейменування на “Операцію об’єднаних сил” у цьому контексті мало що змінила), «сепаратисти на сході України», а наслідком – мільйони “внутрішньо переміщених осіб”. Таким чином, ми знову і знову потрапляємо в одну і ту саму пастку – не лише Україна, а й міжнародна спільнота.

Коли Росія вторглась та анексувала Крим 20 лютого 2014 року, реакція України та міжнародної спільноти, незважаючи на страх перед черговою великою війною в Європі та досить обережні формулювання заяв, була все ж в більшій мірі чесною. Іноземні чиновники та міжнародні організації, зокрема країни Балтії, безпосередньо називають дії Росії “військовою агресією та загрозою безпековому порядку в Європі”. Однак, слово “війна” таки не згадується. Росія, в свою чергу, звичайно ж ввела не армію, а “зелених чоловіків” без розпізнавальних знаків та діяла “рятуючи життя російських громадян та російськомовного населення” (термін «російськомовне населення» – теж, до речі, симулякр штучно створений Росією для знецінення поняття «нація»). Українські ЗМІ під час цього першого періоду російської війни проти України ще досить часто називали речі своїми іменами, говорячи про те, що “російські окупанти відкрили вогонь у Криму”, а “українська армія готується дати відсіч”, і що це є “початком ІІІ Світової війни”.

У пошуках засобів для зупинки агресивних дій Росії проти України, міжнародна спільнота ввела економічні санкції, однак вони не зупинили Росію від подальшої агресії та розігрування кримського сценарію на сході України. Коли в квітні 2014 року в окремих районах Донецької та Луганської областей було самопроголошено псевдореспубліки, і Україна і міжнародна спільнота були повністю паралізовані страхом реальності.  Слово “війна”  було викреслено з міжнародного дискурсу. Натомість у Женевському форматі 17 квітня, за участю США, ЄС, Росії та України обговорювали “конфлікт в Україні” та зусилля щодо “деескалації ситуації”, де Росія перетворилася з агресора у посередника та миротворця. Фокус змістився, і міжнародна спільнота почала думати, що робити з Україною, замість того, щоб робити щось з Росією. Україна була зобов’язана розпочати конституційну реформу та запровадити амністію терористів на Донбасі.

Цілком очікувано, що таким чином не вдалося закінчити  війну, але цей момент став точкою неповернення, і далі Україна та міжнародна спільнота все більше і більше заплутувалися в павутині  російської словесної зброї. Росія продовжувала постачати власноруч створені на Донбасі воєнізовані угруповання зброєю, військовою технікою та провіантом через псевдогуманітарні конвої, а також відправляла тисячі агентів ГРУ, розвідувальних та диверсійних груп, а також регулярних військових для ведення війни в Україні. В той час російська пропаганда широко заявляє – “ИХ ТАМ НЄТ”.

Коли в червні 2014 року українські “добровольчі батальйони” перейняли захист суверенітету України  у фактично повністю знищеної в попередні роки, української армії і, фактично, витіснили озброєних найманців аж до російсько-українського кордону, Росія розпочала пряме вторгнення власних Збройні сили на територію України, вводячи цілі військові підрозділи та здійснюючи обстріли  української території з важкої військової техніки. У цей момент міжнародна спільнота розривалася в істериці з вимогою припинити насильство в Україні. В цих обставинах, Президент України заявляє про одностороннє припинення Україною вогню та пропонує “мирний план вирішення конфлікту”. Була створена  контактна група в Мінську, до якої були залучені так звані “представники Донбасу”, та започатковані зустрічі в нормандському форматі, де Росія знову сиділа за столом переговорів як арбітр, який міг би “здійснювати свій вплив на сепаратистів на Сході Україна та деескалацію ситуації”.

Оголошений режим припинення вогню не зупинив війну, але, натомість, призвів до втрати відвойованої території та численних втрат серед української армії та цивільного населення. У липні 2014 року у звіті тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України офіційно були визнані перші факти незаконного перетину кордону російськими протиракетними системами в секторі D поблизу Зеленопілля. Росія продовжувала ескалацію ситуації на переломних етапах так званих мирних переговорів для досягнення власної геополітичної цілі із забезпечення російського контролю над всією Україною, перетворивши її на буферну зону, необхідну для подальшої експансії на захід.

We live in the world, where power of weapon changes the borders, kills people, destroys houses and undermines human dignity. This is not the first time in history when humanity must survive through death and birth of geopolitical constructions, which, unfortunately, costs human lives.  And here, in Ukraine, one of the most important geopolitical battles is taking place.

Russia started the war against Ukraine in 2014.  In fact, this is not a new war – it is the war that Russia is leading against Ukraine for over 300 years. This war, started by Russian tsars, had a pragmatic geopolitical goal to maintain Russian control over the Baltic and Black Sea as well as Ukrainian territory, Ukrainian resources and Ukrainian land. The name of Russian state has been changed many times since then, but the objectives of Kremlin have never been changed.

The weapon of today is not only tanks or missiles, but also information, which can shape the perception of this world, and, thus, effect reality no less strongly. Throughout expansion of its political influence on the international area, Russia has been exploiting this weapon extensively and successfully, trading–off concepts, rewriting history and devaluation of ideas.

Just like there was no Russian invasion of the Cossack state, but a reunion of brother nations at Pereyaslav, just like the official Soviet propaganda claimed there was no Holodomor in Ukraine but so-called ‘successful industrialization’ and ‘striking five-years plans’,  there is currently no ‘Russian war in Ukraine’, no ‘Russian intrusion’, no millions of ‘refugees’ but there are ‘An Anti Terrorist Operation’ (‘Operation of Joint Forces’, whatsoever), ‘separatists in the East of Ukraine’ and millions of ‘Internally displaces people’. And we are again and again being trapped – not only Ukraine but the international community as well.

When Russia invaded and annexed Crimea on February, 20 2014, the reaction of Ukraine and international community, despite of fear of another big war in the European continent and rather cautious wording, was more or less honest. Foreign officials and international organizations, in particular the Baltic States, directly call the actions of Russia ‘military aggression and a threat to security order in Europe’. However, the word war is being omitted. Russia, in its turn, allegedly acted ‘to save the lives of the Russian citizens and the Russian speaking population’ (which is by the way another term artificially created by Russia to substitute notions of nation) and used ‘green men’ without insignia to instigate the unrest. The Ukrainian media of this first period of Russian war against Ukraine extensively called things its names, saying that ‘Russian occupants opened fire in Crimea’, ‘Ukrainian army is being prepared for counterattack’ and that this was the start of the WWIII.

In order to stop Russia from bugging Ukraine international economic sanctions against Russia were introduced, but it didn’t stop Russia from further aggression, playing out the Crimean scenario in the east of Ukraine.

When in April 2014 the pseudo republics were proclaimed in the part of Donetsk and Luhansk regions, Ukraine and the international community got paralyzed by fear of reality. ATO (the Anti Terrorist Operation) has become a usual substitute of the word ‘war’, which was erased from the international discourse. Instead, ’ the conflict in Ukraine’ and the efforts for ‘de-escalation of the situation’ were discussed in Geneva format in April, 17, involving US, EU, Russia and Ukraine, where Russia turned from aggressor and the side of the conflict into facilitator and reconciliator. The focus was shifted and the international community started to think what to do with Ukraine, instead of doing something with Russia. Ukraine was obliged to launch the constitution reform and introduce amnesty to terrorists in Donbas.

Expectedly, it didn’t work out to end the war, but it was the point of no return and further on Ukraine and international community are getting more and more ensnared in the web of Russian weaponized wordings.

Russia continued to supply created by itself in Donbas paramilitary groups with weapons, military equipment and provision through pseudo humanitarian convoys, as well as sent thousands of GRU agents, reconnaissance and sabotage groups, as well as regular military personnel to lead war in Ukraine. Russian propaganda extensively claim that “they are not there”

When Ukrainian ‘volunteer battalions’ took over the defense of the Ukraine’s sovereignty in June 2014 from the Ukrainian Army, totally destroyed in the previous years, and pushed the collaborators groups almost to the Russian-Ukrainian boarder, Russia started direct invasion of its Armed Forces into territory of Ukraine, introducing whole military divisions and shelling Ukrainian territory from heavy military equipment. At the same time, the international community yelled and screamed demanding the stop of violence on the side of Ukraine. Thus, the President of Ukraine claims the unilateral seize fire and suggests ‘the peaceful plan of conflict resolution’. The contact group in Minsk, were representatives of the so-called People of Donbas were involved, and the meetings in the Normandy format were launched, where Russia again was in position of facilitator which could ‘exercise its influence over the separatists in the East of Ukraine’ and deescalate the situation.

Насправді, саме Ілловайський котел і Дебальцеве, де російські регулярні підрозділи фактично страчували українських солдат, а також в’яла реакція тодішньої української влади відкрили шлях до Мінську – 1 та Мінську – 2, у яких від України вимагалося особливого статусу для окупованих територій та амністії для терористів.

За більш як 6 років спроби закінчити російську війну в Україні через зміну конституційного ладу України, як і можна було передбачити, провалилися, натомість щоденно на передовій гинуть українські солдати, а Російська Федерація продовжує постачати на окуповані території зброю та боєприпаси. Росія і далі використовує війну – конвенційну, реальну та іншу, не менш реальну, інформаційну, щоб примусити Україну до політичної капітуляції, кожного разу вигадуючи нові формули, інститути та плани для легалізації так званого «внутрішнього конфлікту в Україні» та повернення до business as usual із рештою світу. І останні новини про запровадження Консультативної ради з представниками окупованих територій у Мінській контактній групі – яскравий приклад цього.

Із самого початку російської війни в Україні, а особливо із спалахом пандемії та початком глобальної фінансової кризи, що розпочалася в 2020 році, Росія докладає чимало зусиль для розірвання єдності Заходу та зняття економічних санкцій, запроваджених щодо Росії з початком агресії в 2014 році. І сьогодні, на жаль, Захід стоїть перед великою спокусою зняти санкції, прийнявши запропонований Росією наратив.

Однак, агресор має бути покараний, інакше існуючий крихкий міжнародний порядок безпеки впаде нам на голову, і ми зіткнемося з ще більшими загрозами та викликами.

Цей звіт має на меті назвати російську війну в Україні її справжнім іменем та забезпечити українській та міжнародній спільноті необхідну вакцину від російської дезінформації та маніпуляцій. Беззаперечні докази російської збройної агресії проти України, представлені в цьому звіті, мають відновити справедливість та сприяти розробці дієвої міжнародної політики для стримування Росії.

The announced seize fire didn’t stop the war, but instead resulted in loosing of regained territory and further losses among the Ukrainian Army and the civilians. In July 2014, the first facts of the illegal crossing of the boarder by Russian anti-missile systems in sector D near Zelenopillya were officially recognized in the report of the temporary investigative commission of the Verkhovna Rada of Ukraine. Russia continued to escalate the situation at the turning points of so-called peaceful negotiations for persuing its geopolitical goal to gain control over Ukraine as a whole and to turn it into a buffer zone, necessary for further westward expansion. In fact, it is Illovaisk cauldron and Debaltseve where Russian regular divisions executed Ukrainian soldiers and the lukewarm reaction of the then Ukrainian authorities made Minsk-1 and Minsk -2 demands of Ukraine’s special status as well as amnesty for terrorists possible.

For over 6 years, attempts to finish the Russian war in Ukraine through changing Ukraine’s constitutional order expectedly failed, with daily casualties at the frontline and continuous support from Russian Federation through supply of weapons and ammunition. Russia continues to use war – the conventional real one and another no less real informational – for pressing Ukraine for political capitulation, now and then devising new formulas, institutions and meanings to legalize the so-called internal conflict in Ukraine and to come back to business as usual with the rest of the world. And the recent news on the introduction of the Consultative Council with representatives of occupied territories in the Minsk contact group is a vivid example of this.

Since the start of Russian war in Ukraine, and especially with the outbreak of pandemia and global financial crisis starting in 2020, Russia put considerable effort to break the unity of the west and to lift the economic sanctions imposed on it since 2014. There is a great temptation for the west to do so under current conditions and to follow Russian narrative. However, the aggressor shall be punished, otherwise the fragile international security order will fall down and we will face even greater threats and challenges.

This report aims at calling Russian war in Ukraine its true names and providing Ukrainian and international community with needed vaccine from Russian disinformation and manipulation. The indisputable evidences presented in this report shall assist in bringing justice and devising sound international policy to deter Russia from further aggression.

Докази російської військової агресії проти України

Частина І. Анексія Автономної Республіки Крим

Частина ІІ. Російська військова агресія на Сході України

Частина ІІІ. Ідентифікована російська військова техніка

Частина IV. Ідентифіковані кадрові російські військовослужбовці

Дата оновлення 13/04/2020 11:50

Поділитись

Найсвіжіші новини

  • Новини

Парками Львова: найцікавіші туристичні зупинки «Знесіння»

Капище Рожаниці, рідкісні альпійські трави, дно Міоценового моря і навіть єдиний в Західній Україні "Маршрут здоров’я" – це все про…

07/07/2020 11:00
  • Новини

Життя пішло під воду: екстремальна погода – наша нова реальність

Як жити далі та чому українцям треба вчитися по-новому замішувати бетон Катастрофічна ситуація на заході країни з паводками чітко продемонструвала:…

30/06/2020 14:00
  • Новини

Львів нічний: як підсвічують історичні будівлі. ФОТО

У Львові підсвітили більшість пам’яток архітектури та храмів за найкращими світовими зразками. Дивімось і пишаймося. Що спільного між собором Святого…

12/06/2020 11:19
  • Новини

Львів готується до земельних аукціонів – так поповнюватимуть бюджет, що зазнає втрат через карантин

Українські міста шукають способи наповнення місцевих бюджетів, які суттєво втрачають через пандемію Пандемія спричинила світову економічну кризу. І з кожним…

10/06/2020 10:49
  • Новини

Вдома залишайся – корисним просвіщайся. Частина 3

Продовження флешмобу "Вдома залишайся – корисним просвіщайся". Що читають та готують під час карантину відомі українці, дізнавався "Інститут Просвіти". Заслужена…

06/06/2020 08:32
  • NOTA BENE
  • Новини

Новобуди: як не стати ошуканим покупцем

2019 рік. У Львові – безпрецедентний випадок. Міська рада власними силами демонтує семиповерховий будинок, зведений із численними порушеннями. Це перший…

01/06/2020 13:57