Архітектура, яка змінила обличчя старих міст

У Парижі досі збирають підписи, аби розібрати Ейфелеву вежу, а історичний Львів активно почали забудовувати ще за Австро-Угорщини. Цікаві факти про нові та старі будівлі поряд.

Класична і сучасна архітектури в історичних середовищах – топ-тема, однаково актуальна для України та старих європейських міст. І була такою в усі часи. Сьогоднішні історичні пам’ятки свого часу були новобудовами, які зводили на місці інших, ще старіших пам’яток. “Архітектура має змінювати життя городян на краще. Бо місто – це також і комфортне середовище для комунікації та соціальної активності”, – переконують одні. “Запровадити мораторій на будівництво в історичному центрі, а отже, експериментувати лише там, де вже втрачено історичне середовище”, – не менш аргументовано заперечують інші. Поки дискусія триває – міста експериментують.

Старі та нові будівлі поряд. Закордонний досвід

Німеччина

Океанаріум в історичному центрі міста

Найпопулярніший в Німеччині океанаріум Ozeaneum розташований в самісінькому центрі старовинного містечка Штральзунд, який, до речі, у списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У невеличкому містечку проживає майже 60 тисяч людей. Проте щороку його відвідує близько півмільйона туристів. А все завдяки океанаріуму, який, власне, і зробив невеличке містечко відомим на весь світ. Кажуть, архітектор сміливої за своїм задумом футуристичної будівлі захищав власний проект у штабі ЮНЕСКО. І, як бачимо, зумів переконати, чому хайтековий гігант має з’явитися в зоні охорони ЮНЕСКО.

І ще Німеччина. Квартири-капсули.

Франція

Ейфелева вежа

Сучасний символ Парижа, який приурочили до сторіччя з дня початку Французької революції та до відкриття паризької Всесвітньої виставки 1889 року, звели як тимчасову споруду. І досі частина активістів збирає підписи, аби демонтувати архітектурну пам’ятку столиці Франції.

Ще до початку будівництва, впродовж 1886 року, у пресі публікували статті та памфлети, в яких критикували конструкцію та форму вежі. Її називали трагічним вуличним ліхтарем, скелетом дзвіниці, чорною фабричною трубою. Вважали, що форма та гігантські розміри вежі розчавлять усі архітектурні пам’ятники Парижа: Собор Паризької Богоматері, церкву Сент-Шапель, вежу Сен-Жак, Лувр, Дім Інвалідів, Тріумфальну арку. Проти будівництва були такі французькі митці, як Олександр Дюма (син), Гі де Мопассан. До речі, останній регулярно обідав у ресторані вже збудованої вежі (нині ресторан “Жуль Верн”). На запитання чому, письменник відповів: “Це єдине місце в усьому величезному Парижі, звідки її не видно”.

Сьогодні, окрім туристичної функції, вежу використовують як майданчик для ретрансляторів радіо- і телевізійних станцій, а також мобільних операторів.

Завод в історичному центрі столиці Франції

Центр Жоржа Помпіду – завод або, як його нарекли сучасники, маніфест сучасної архітектури. Навіть співавтори проекту розповідали, що до останнього не розуміли, як вдалося таке побудувати у центрі Парижа. Відкриття футуристичного гіганта порівняли із ефектом бомби. Проте, як і з будівництвом Ейфелевої вежі, пристрасті невдовзі вщухли. А центр Помпіду став одним із найвідвідуваніших у світі. Центр має Музей сучасного мистецтва, велику бібліотеку, концертні та виставкові зали, Інститут дослідження та координації акустики й музики та широкий майдан перед Центром Помпіду. Оригінальність задуму будівлі – у можливостях вільного планування внутрішніх модулів. А майже всі інженерні системи – на фасаді.

Швейцарія

Швейцарію називають одним із взірців сучасного планування міста – вулиць, громадських просторів та сучасної архітектури. Тут полюбляють старі об’єкти перетворювати на зручні простори для сучасників. А середньовічні замки добре вживаються з шедеврами сучасної архітектури.

До речі, Швейцарія також відома великою кількістю архітектурних бюро.

Зразки швейцарської архітектури

Штаб-квартира ФІФА

Комплекс у Цюриху, що є офіційним штабом ФІФА і розташований в 7-му окрузі Цюриха.

І ще Швейцарія

Метро та підземні паркінги в старовинних містах

В Штуттґарті (Німеччина) працює легкорейкова система – Штуттґартський штадтбан. У центрі міста та густо забудованих районах, штадтбан прокладено під землею. Станції позначено символом “U”, що означає Untergrundbahn (метрополітен).

Під будівлею парламенту Відня – багатоповерховий підземний паркінг. За тамтешніми законами, пам’яткою можна вважати навіть нову будівлю, якщо вона становить культурну, історичну чи мистецьку цінність для суспільства.

Житловий будинок-корабель у Відні. Фото: urbanua.org

У Відні чимало прикладів реконструкцій старих будинків, коли мансардний поверх виконано у стилі, який часто контрастує із самим будинком. Загалом у столиці Австрії частенько трапляються забудови в історичній частині міста. Відтак місто навіть опинилося на межі виключення зі списків ЮНЕСКО. Та це не заважає надихатися віденськими прикладами поєднання старої і нової архітектури провідним архітекторам Європи.

Читайте також:Львів модерний. 9 будівель архітектора Левинського, які треба побачити на власні очі

Головне фото: urbanua.org