Львівський безпековий форум завершився дискусією про інформаційну безпеку

Протягом шести днів понад 30 експертів та 350 учасників із понад 15 країн світу обговорювали актуальні теми міжнародної безпеки, зокрема роздумували над майбутнім світу у постковідний час, напрацьовували стратегію стримування Росії у Чорному морі та шукали рішення для сучасних інформаційних викликів для безпеки.

Під час завершального вебінару марафону “Персональна інформаційна ідентичність як основа нового світового порядку”, експерти обговорили, які загрози містить свавілля інформації для людини у сучасному світі, чи мають боти та ботоферми право на життя та як захистити людину, її життя, гідність і свободу у цих умовах.

На думку британського медіа експерта Пітера Померанцева, ми можемо вимагати прав людей в Інтернеті, прав, пов’язаних з інформаційною особистістю людини, в рамках Декларації прав людини.

На сьогодні жодна міжнародна чи національна конвенція чи декларація не гарантує людині права на одержння правдивої інформації, що не відповідає запиту сучасного часу.

“У справді демократичному середовищі, ми мали б можливість впливати на цю проблему чи через парламентський контроль, чи через регулятори”, –  зазначив експерт.

“Важливими є не лише знання, а й здатність формувати інформаційне середовище демократичним шляхом.  Ботоферми мають бути заборонені як такі, а інституції, які вдаються до дезінформації мають нести за це повну відповідальність”,  – додав він.

Коли ми хочемо відстоювати інформаційні права людини, ми в першу  чергу маємо на увазі наше право не бути обманутими, не бути маріонетками у чужих руках, – таку думку висловила під час дискусії головний редактор Euromaidan press Аля Шандра.

Сьогодні, такого права на не обман в законодавчому полі по суті не існує, – зазначила вона. Ми маємо захистити наше право на доступ до інформації без обману.

Водночас, на думку Флемінга Сплідсбоеля Гансена з Данського інституту міжнародних досліджень, інформаційні технології все ж відіграють важливу роль для розширення прав людей і їх можливостей відстоювати ці права. Яскравим прикладом цього є протести в Білорусії чи можливість Олексія Навального тримати зв’язок із своїми прихильниками після отруєння.

“Є плюси і мінуси в діджитилізації. – зазначив пан Гансен. –Громадяни можуть мати доступ до інформації, оформляти документи, відстоювати свої права онлайн. Але деякі країни використовують її для контролю над суспільством”.

На думку Дмитра Золотухіна, засновника “Інституту постінформаційного суспільства”, можливість використовувати старі правила і норми до нових людських відносин, зокрема у сфері інформації є міфом. Сьогодні ведеться розробка етичних кодексів, як взаємодіяти з роботами із штучним інтелектом. Фейсбук зберігає сторінки померлих людей і штучний інтелект буде підтримувати ці акаунти. Вже сьогодні повідомляють, що з голівудських акторів буде знята їх віртуальна сутність, яка за допомогою сучасних технологій буде зніматися замість них у кіно, – поділився власними спостереженнями пан Золотухін.

Все це ставить перед нами непросте питання, де закінчуються межі людини? Давши відповідь на це питання в технологічному плані, ми зможемо сказати, що в одній ситуації ми можемо говорити про порушення прав людини, бо ми маємо реальну людину права якої порушуються, а в іншому ні.

На думку Голови незалежної медійної ради Антоніни Черевко, можливості використати чинне міжнародне законодавче поле для захисту інформаційної ідентичності людини є, але ми не достатньо їх дослідили. Європейський континент, на відміну від США для прикладу, завжди усвідомлював існування загроз правам людини. Саме тому Європейська конвенція з прав людини містить 17 -ту статтю, в якій йдеться про заборона зловживання правами. Адже те, що зараз відбувається  і є  зловживання правами. Водночас, це найбільш проблемна з точки зору практики стаття і єдиний приклад її ефективного застосування Європейським судом з прав людини є рішення у справі заперечення голокосту.

Одним із рішень для проблем інформаційної безпеки, експерти вбачають у розбитті монополій, які сьогодні існують в інформаційному середовищі.

Як зазначає нідерландський філософ Франц Герадтс, якщо ми говоримо про нових олігархів – олігархів інформації, нам потрібно мати різнобічний підхід. Він запропонував три основних підходи, яких варто дотримуватися для деолігархізації інформації. По перше, це регулювання та визначення нових інформаційних прав людини. По друге, це економічний підхід , що теж досягається за допомогою регулювання та держави, але по-іншому. Треба розбити монополії. І по-третє, це надання громадянам можливості щось робити з цими олігархами інформації.

Необхідно відтворити соціальні медіа, на ідеї про те, що кожна людина володіє власним інформаційним правом – не той, хто збирає інформацію про мою поведінку в мережі, насправді володіє цією інформацією, а саме людина, – запропонував він.

Саме нова форма соціальних медіа може дозволити громадянам  залишити Facebook позаду, оскільки існує альтернатива, – зазначив пан Герадтс.

За словами литовської експертки із вашингтонської аналітичної організації Центр дослідження європейської політики Далі Банкаускайте, в старі часи, коли ми читали ранкові газети, ми знали, хто є їх власником, і це було добре, в тому сенсі, що ми знали, чого від них очікувати. Тепер, все значно складніше. Ми не знаємо власників і не знаємо бізнесмоделей, на яких функціонують ці медіа – чи вони створені лише для одержання прибутку, чи в них є якась інша ціль.

Рішення цієї проблеми експертка вбачає у просвітництві, у вихованні у суспільства критичного мислення, яке допоможе суспільству ставати, власне, громадянським суспільством і без шкоди споживати медіа.

З дискусії стало зрозумілим, що інформація в сучасному світі давно вийшла за рамки просто медіа. На думку психотерапевта та громадського діяча Олександра Фільца, ми живемо в час, коли інформація стає новою релігією зі своїм кліром, зі своїми жерцями, із власними релігійними війнами,  зі своєю кастою, яка не пускає до себе людей і оперує інформацією як хоче, може нею маніпулювати, в той час як прості люди є її споживачами. Тому, на думку доктора, перед тим як шукати очевидні операційні рішення для проблеми інформації у сучасному світі, необхідно глибше осмислити філософський аспект проблеми. Водночас, пан Фільц погоджується, що вже зараз очевидно, що має бути створена інституція, своєрідна судова інстанція, яка має інтерпретувати суперечності, що виникають у сфері інформації.

Відео вебінару можна переглянути тут: https://youtu.be/gYtyJGX9zIc

Форум відбувається за сприяння Трасту Чорного моря Німецького фонду Маршала, Відділу публічної дипломатії НАТО та Фонду Ганса Зайделя.

Інформаційні партнери: Український тиждень, Цензор.Нет, 24 канал, «Фактор безпеки», Громадське радіо, Zaxid.net, Збруч, Радіо свобода/Крим.Реалії.