5 аргументів на користь виборчої реформи

Жодна з виборчих систем є ні доброю, ні поганою в теорії.

І я вже про це писав. Але за теперішніх реалій Україна просто мусить відмовитись від нині чинної змішаної системи і перейти до пропорційної з відкритими регіональними списками. І ось мої аргументи на користь.

1. Чинна виборча система не діє, як належить

Або іншими словами, за нинішніх суспільно-політичних відносин не дає того результату, якого би нам так хотілося. І це факт.

Та що довго розповідати? Зазначу лише, що останні два скликання Верховної Ради ми обирали за чинною змішаною системою, тобто 50% нардепів обиралися в мажоритарних округах, а решта прийшла до парламенту за закритими партійними списками.

Що в підсумку? Якщо відкинути всі різні нюанси – у глобальному сенсі врешті не маємо достатньої кількості коаліційних голосів навіть для голосувань за важливі для тієї ж таки коаліції питання. Чому? Бо ж частина народних обранців – мажоритарники. Їм партія – “не указ”.

Тому зі зміною чинної змішаної системи на пропорційну з відкритими списками принаймні є шанс, що депутати стануть дисциплінованішими. А отже, візьмуться за свої безпосередні обов’язки – законотворчу діяльність насамперед. А не будуватимуть футбольні поля у своїх округах.

Можливо повторюся, але за пропорційної системи виборів суспільство політично структуроване, коаліцію та уряд формують відповідно до результатів виборів, є чітка політична відповідальність за стан справ у країні, та й переманити чи підкупити депутатів складніше.

2. Нема мажоритарки – нема гречкозасівання на округах

Принаймні хочу вірити, що так буде. Бо ж пропорційна система з відкритими регіональними списками створює вкрай несприятливі умови для “засівання” округу.

Досі було так, що перемогти на мажоритарному окрузі міг лише фінансово забезпечений кандидат або ж той, хто мав забезпеченого “благодійника”. Рецепт простий: гроші – “гречка” – теплий округ – “пташки” в бюлетенях.

За нової ж виборчої системи – мажоритарка буде “ліквідована”, умовні виборчі округи укрупнять (27 регіонів замість 225 округів). Навіть гіпотетично, засіяти “гречкою” цілу область, а не якийсь дрібний округ, набагато складніше.

Насправді за новою системою, кожна партія має висунути один загальнонаціональний список і 27 регіональних, у кожному окрузі – щонайменше по 5 кандидатів. А далі справа за виборцем: бо ж маємо обрати партію, а вже потім конкретного кандидата від цієї партії із запропонованого регіонального списку. Тому за великим рахунком самі партії будуть зацікавлені в тому, щоби добирати достойних, з гідною репутацією кандидатів у відповідних регіонах.

3. Купівля прохідних місць у списках – скасовується

Є партія, є список кандидатів від неї, який змінити не можна. Купуєш прохідне місце – і ти в парламенті. Звичайно, якщо партія “перспективна”. Такою була система в умовах “закритих списків”. І чимало “гаманців”, ласих до депутатського мандату, нею послуговувались.

Тобто виборці голосували за кандидатів “оптом”. Тепер же – система поламає ці “пасочки”. Гроші більше не гарантують мандату. Бо ж виборець зможе голосувати за конкретне прізвище від партії, а не братиме “котів у мішку”.

Виборці, голосуючи не тільки за партії, а й за конкретного кандидата у своєму регіоні, впливатимуть на розташування кандидатів у кінцевому списку партії.

4. Європа радить Україні змінити виборчу систему ще з 2010-го

Для мене це теж аргумент. З резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, ухваленої у Страсбурзі ще 4 жовтня 2010 року: політична стабільність в Україні є крихкою. А все тому, що системних проблем, що лежали в основі цієї нестабільності, так і не було вирішено. А саме йшлося про ухвалення єдиного виборчого кодексу та нової виборчої системи. Венеційська комісія та Асамблея радили таки виборчу систему, “яка передбачає пропорційну систему та ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах”. Власне ту, на яку час змінювати наразі чинну в Україні змішану.

5. Затягають із запровадженням, бо ще не знайшли “лазівок”

Просто нагадаю, ще 5 років тому всі ті, хто сформував коаліцію, визнали: настав час виборчих змін. Корупцію під час виборчих перегонів було видно неозброєним оком. Тож рішення запроваджувати пропорційну систему з відкритими регіональними списками закріпили в коаліційній угоді. Відтак хай не зовсім очікувано ухвалили відповідний законопроект у першому читанні.

Що ж, панове колеги, пора ставити крапку, а точніше змінювати правила гри. Я розумію, що частина партій та депутатів відчули “смак” влади і переваги мажоритарки. Для багатьох зміни ну дуже не зручні, бо округи вже пропрацьовані, чи-то пак “засіяні”. Але для політика найважливіше – виконання обіцянок. Особливо тих, які роздавали під час Революції Гідності.

Читайте також: “Відкриті” чи знову “закриті” списки: особливості парламентських виборів в Україні