Верховна Рада 8-го скликання: історія розсудить

Верховна Рада 8-го скликання офіційно завершила свою роботу. Попри численні помилки, її вже називають найбільш реформаторською та проукраїнською за всі попередні скликання. І саме її робота убезпечила Україну від тотальної дестабілізації. Хоча й не поборола хронічних хвороб українського парламентаризму, зокрема кнопкодавства й прогульництва. Яким же був парламент 2014-2019 років – очима українських та закордонних експертів.

2014-Й – ПОЧАТОК ВІЙНИ, ЯКА ОБ’ЄДНАЛА СУСПІЛЬСТВО

На парламентських виборах 2014-го – зафіксовано мало підкупів

5 років тому відбулися позачергові парламентські вибори. Передумовою стали історичні для України події – спочатку “дикторські закони” парламенту зразка 2012 року, який так і не став інституційно незалежним. А також відмова тодішнього президента України Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Як наслідок – у країні розпочалися масові акції протесту, які переросли в Революцію Гідності. У відповідь 2014 року РФ спочатку анексує Крим, а потім розпочинає війну на Сході України. Янукович тікає до Росії. В Україні оголошують позачергові президентські та парламентські вибори, які відбуваються з помітно малою кількістю підкупів.

За спостереженнями Громадянської мережі ОПОРА, на виборах 2014-го не було масового використання бюджетних програм і державних фінансових ресурсів у передвиборчих цілях. А це якісно вирізняє парламентські вибори 2014 року від попередніх.

ЯКОЮ БУЛА ВЕРХОВНА РАДА 8 СКЛИКАННЯ:

Не скасувала недоторканість, проте сприяла розслідуванням

Попри свій реформаторський та проєвропейський вектор, Верховна Рада 8-го скликання не зуміла подолати кнопкодавства, не скасувала недоторканості народних дептутатів.

Натомість, за висновками громадського руху ЧЕСНО, спікер Верховної Ради надав парламенту можливість проголосувати за всіма резонансними справами, які відкрила Генеральна прокуратура щодо можливих корупційних дій шести народних депутатів: Андрія Лозового, Євгена Дейдея, Олеся Довгого, Борислава Розенблата, Максима Полякова та Михайла Добкіна.

Під час голосування найпринциповішою фракцією, за оцінкою ЧЕСНО, стала “Самопоміч”. В усіх випадках фракція одноголосно або майже одноголосно голосувала за притягнення до відповідальності. Лише в одному випадку депутат Іван Мірошніченко не став брати участі в голосуванні щодо Олеся Довгого.

Затяті кнопкодави

За час діяльності Верховної Ради 8-го скликання ЧЕСНО зафіксував 254 факти неособистого голосування. Найчастіше кнопкодавила фракція “Блоку Петра Порошенка”, а найбільший відсоток кнопкодавів – у фракції “Відродження”. До цієї ж фракції належить і рекордсмен з кнопкодавства – Антон Яценко.

Загалом за 4 роки роботи ВРУ 8-го скликання у середньому український нардеп пропустив кожне п’яте голосування, у третині випадків взагалі “не голосував”, а під час двох із п’яти голосувань натискав кнопку “за”. Натомість лише один раз зі ста натискав “проти”, а ще у семи відсотках випадків “утримувався”, повідомляє ОПОРА. Таким чином, попри опозиційну риторику багатьох політичних сил, українські парламентарі не висловлювали таку свою позицію під час голосувань у сесійній залі.

Хто працював не за профілем

ОПОРА зафіксовала численні випадки, коли депутати помітно мало працюють за профілем власних комітетів, натомість є авторами законопроектів у зовсім інших сферах. Наприклад, Юлія Тимошенко входить до Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, але вносить переважно законопроекти з бюджетної, податкової і зовнішньої політики. Олександр Вілкул за приналежністю до комітету мав би займатися питаннями європейської інтеграції, а не бюджетної політики, якої найчастіше стосуються його законопроекти. Юрій Левченко є членом Комітету з питань бюджету, але вносить здебільшого законопроекти з безпекової, зовнішньої та гуманітарної політики. Усі троє – серед рекордсменів непрофільної законотворчої діяльності, згідно з аналізом Громадянської мережі ОПОРА.

Говорили одне, а голосували за інше

Серед політиків, що підтримували законопроекти для військових лише на 40-60% – Юлія Тимошенко, В’ячеслав Костантіновський, Марія Матіос, Наталія Агафонова та інші.

За політику “За волонтерство” не голосували 48 народних обранців. Серед них є депутати, які публічно на ТБ акцентували свою проволонтерську і патріотичну позицію. Мова про Андрія Білецького, Дмитра Яроша, Сергія Таруту, Віктора Романюка тощо.

А за мирне врегулювання в окремих районах Луганської та Донецької області найменше віддав голосів “Опозиційний блок” – 36% та “Батьківщина” – 57%.

Прогульники

Найзапекліший прогульник, що майже ніколи не відвідував засідань Верховної Ради, відомий через свої ультранаціоналістичні погляди, – позафракційний депутат Андрій Білецький. Серед найбільших прогульників – С. Клюєв, О. Онищенко, В. Рабінович, К. Жеваго, С. Льовочкін, Ю. Звягільський, Д. Ярош, В. Чепинога, Є. Мураєв, С. Ларін, Є. Бакулін та Ю. Льовочкіна.

Серед лідерів парламентських фракцій та груп найбільш старанно голосували Артур Герасимов (БПП) – 81%, Максим Бурбак (“Народний фронт”) – 72% та Олег Березюк (“Самопоміч”) – 72%.

Найгірше висловлювали свою позицію в сесійній залі Вілкул – 11% та Хомутиннік – 10%, повідомляє ОПОРА.

Серед партій найчастіше прогулювали обранці в “Опозиційному блоці”, “Волі народу”, “Батьківщині” та “Відродженні”.

Хто найкраще голосував

За підсумками ЧЕСНО, на кінець червня найбільшу участь у голосуваннях мала “Самопоміч” – 63%. І це попри те, що фракція вийшла із коаліції ще 2016 року, а отже, могла й не голосувати за всі законопроекти.

Найгірше голосували “Опозиційний блок” (24%), “Воля народу” (19%) та “Відродження” (20%). Низьку участь у голосуванні пояснювали опозиційністю до уряду.

Фігуранти антикорупційних розслідувань

Згідно із базою каталогу ЧЕСНО, об’єктами антикорупційних публікацій є депутати всіх фракцій і груп. Щоправда, найменше це стосується фракції “Самопоміч”. Найбільше – “Волі народу”, в якій всі члени групи є фігурантами антикорупційних розслідувань; “Відродження” – 84, “Опозиційного блоку” – 68, “Батьківщини” – 52 фігуранти, БПП – 51.

Фігурантами семи і більше розслідувань стали – обоє братів Дубневичів, Юрій Бойко, Юлія Тимошенко, Олександр Грановський, Ігор Кононенко, Сергій Клюєв.

Цікаво знати

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International відзначила хоч і незначний, проте прогрес українців у справі боротьби з корупцією. Україна піднялася у рейтингу сприйняття корупції на 14 сходинок — зі 144-го місця у 2013 р. на 131-ше місце 2016 року.

Найвагоміші досягнення парламенту 8-го скликання

Cеред знакових здобутків цієї каденції – пакет євроінтеграційних документів. Завдяки цьому було імплементовано Угоду про асоціацію з ЄС і досягнуто домовленостей про безвізовий режим. За останній для українців мало проголосувати і зробило так не менше 55% країн-членів ЄС, які представляють не менше 65% населення Євросоюзу.

• Закріплення в Конституції України незворотності стратегічного курсу нашої держави на набуття повноправного членства в ЄС та НАТО. Єдиною партією, яка одноголосно не підтримала, був “Опозиційний блок”.
• Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та мовні квоти на радіо та телебаченні, які покликані захищати і популяризувати українську мову та культуру. Попри страхи деяких шоуменів, українські ефіри не втратили свого глядача, а в українському теле- і радіопросторі зазвучала якісна українська пісня.
• Ухвалення в парламенті низки документів, що дали старт важливим структурним реформам – медичній, освітній, пенсійній.
• Закони, пов’язані із децентралізацією, коли державні органи влади передали основні повноваження і бюджети органам місцевого самоврядування. Ці закони назвали одними із найуспішніших реформ уряду.
• Бюджетні програми, завдяки яким збільшилося фінансування української армії.
• Е-декларування – одне з найбільш відкритих декларувань у світі. Пересічні українці вперше дізналися, скільки заробляють політики та службовці.
• Закон “Про національну безпеку України”, в якому вперше в українському законодавстві міститься визначення Росії як держави-агресора. У цьому зв’язку аналітики згадують і символічне, і практичне значення розірвання низки двосторонніх угод із Москвою — зокрема, так званого “великого договору” – “Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією” від 1997 року.

За час роботи Верховної ради 8 скликання було проведено 580 пленарних засідань, ухвалено 2734 законодавчі акти, 977 законів та кодексів у цілому.

Головне фото – REUTERS / Valentyn Ogirenko