Україна – серед найбільш енергомарнотратних країн Європи

Щороку у світі фіксують новий температурний рекорд. Стихійні лиха вже вражають своїми масштабами. Лише торік, за оцінкою німецької страхової компанії Munich Re Group, приблизно 93% усіх надзвичайних подій у світі – це стихійні лиха. А їхній макроекономічний вплив наробив збитків на 320 млрд доларів. Це робить 2017-й найдорожчим в сенсі природних катастроф. Надалі різкі перепади температури повітря в атмосфері Землі будуть лише відчутнішими, а наслідки ще фатальнішими. Такі прогнози експертів.

Людство розплачується за невпинне забруднення атмосфери. Чого лише варта паливно-енергетична промисловість, яка продовжує залишатися головним джерелом забруднення довкілля руками людини. Щорічно в атмосферу Землі надходять десятки мільйонів тонн шкідливих газів і пилу від електростанцій, котелень, промислових підприємств та автотранспорту.

Тим часом традиційні природні запаси зменшуються, тож людство дедалі більше уваги приділяє так званій альтернативній енергетиці. Джерела енергії, які походять від сонця, вітру та річок, є безпечними для довкілля та мають величезні ресурси. Вони постійно поновлюються. Сьогодні альтернативна енергетика – світовий тренд боротьби із глобальним потеплінням. А чи в екологічному тренді Україна? Про це говоримо з доктором наук і професором кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету ЛНУ ім. Франка Зеноном Гамкалом.

Зенон Гамкало, доктор наук, професором кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету ЛНУ ім. Франка

– Україна входить до списку країн, які найбільше забруднюють атмосферу парниковими газами. Чи реально зменшити обсяги шкідливих відходів в українській промисловості?

– Питання відновлювальної енергетики для нашої країни особливо актуальне. Річ у тім, що Україна отримала у спадок від СРСР затратну енергетичну галузь. В її основі – спалювання викопного палива, яке є одним з основних джерел парникових газів. Тож Україна опинилася серед найбільш енергомарнотратних країн Європи. Ми у світовому переліку 20 країн з найвищими абсолютними антропогенними викидами парникових газів та у переліку 10 країн з найбільш високим рівнем енергоємності та вуглеємності ВВП. Щоправда, інтенсивність викидів CO2 від спалювання викопного палива в Україні з 1990 року зменшилася у два рази. Проте вона досі перевищує світові показники. Аби мінімізувати обсяги викидів парникових газів, треба модернізувати енергетичну галузь та перейти на відновлювальні джерела енергії.

Перші кроки у цьому напрямку вже зроблено. Два роки тому Україна підписала та ратифікувала Паризьку угоду щодо боротьби зі зміною клімату. Згідно із угодою, обсяги викидів парникових газів в Україні мають зменшитися до 2050 року на 30%.

А на чергових переговорах зі зміни клімату ООН, у Бонні, було презентовано аналітичний звіт “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”. Це революційний сценарій, за яким остаточне споживання енергії в Україні до 2050-го може зменшитися на 27%. А 91% енергії надходитиме з поновлювальних джерел енергії (ПДЕ). Водночас у структурі виробництва електроенергії частка вітрових станцій може сягнути 45%, сонячних — 36%, а біомаси та відходів у структурі виробництва теплової енергії — до 73%.

За даними Державного Агентства з енергоефективності, станом на 2017 рік в Україні є 316 об’єктів поновлюваної енергетики. Серед них – ті, які працюють на біомасі та біогазі, малі ГЕС, вітрові та сонячні станції.

Загалом модернізація енергетичної галузі та перехід на поновлювальні джерела енергії – це не лише внесок у загальний порятунок світу. Для України – це насамперед покращення її інвестиційної привабливості. А отже, шанс досягнути реальної енергонезалежності. За словами голови Української кліматичної мережі Іллі Єременка, бажання нашої країни перейти на відновлювальні джерела енергії — це сигнал для інвесторів, що в Україні можна вкладати кошти в чисті низьковуглецеві технології.

– Яка ситуація із поновлювальними джерелами енергії у регіонах, хто в лідерах?

– За технічно-досяжним потенціалом енергії малих річок на першому місці Закарпаття, на другому – Львівщина. До речі, у Львівській області (у Мостиcькому та Яворівському районах) нещодавно було знайдено унікальне родовище геотермальних вод. Температура води в ньому на глибині 3 км – від 95 до 130⁰С. Це створює сприятливі умови, наприклад, для будівництва ТЕЦ потужністю 200 мВт.

Особливої уваги заслуговує так звана “енергетична верба” – найбільш придатна до природних і кліматичних умов Західного регіону України. Тривалість використання одного кореневища – близько 30 років, а кількість циклів збору урожаю з однієї посадки – 7-8 разів. Урожайність цієї культури, в перерахунку на калориметричні показники, найбільша серед інших енергетичних рослин і досягає 20 т сухої маси з 1 гектара. Цікаво, що біопаливо, виготовлене з біомаси енергетичної верби, можна спалювати безпосередньо в котлах.

За прогнозами експертів, енергетичні рослини з 2015 по 2020 роки за об’ємами біомаси зрівняються з соломою зернових культур. А можливість вирощувати їх на землях, які не придатні для сільськогосподарського використання, одна із суттєвих переваг.

– Чи є наразі підстави говорити про активне збільшення обсягів альтернативної енергетики за кордоном?

– Сьогодні більшість країн світу через кліматичні зобов’язання активно розвивають поновлювальні джерела енергії та впроваджують енергоефективні заходи. І це має результати. Скажімо, загальний глобальний приріст потужностей у поновлювальній енергетиці 2015 року порівняно з попереднім роком зріс майже на 9%.

Нині найбільшими виробниками “зеленої” електроенергії є Китай, США, Німеччина, Італія, Іспанія, Японія та Індія. Варто зауважити, що вперше в історії енергетики, приріст нових потужностей ПДЕ перевищив аналогічний показник традиційної генерації. Другий рік поспіль найбільший приріст потужностей припадає на вітрову та сонячну енергію – близько 77% усіх нових потужностей ПДЕ. А це означає, що поновлювальні джерела енергії цілком конкурентоспроможні та мають велике майбутнє.

Фото: khodoriv.info

Розмовляла Вікторія Доскоч, ГО “Інститут Просвіти”