“Торфовище Білогорща”: чому в Україні немає аналогів львівського заказника

Ми зібрали найважливіші факти про єдиний в Україні ландшафтний заказник місцевого значення, розташований у межах міста.

Збережене у природному вигляді та розташоване на околиці міста

“Торфовище Білогорща” – наразі  єдиний в Україні ландшафтний заказник місцевого значення у межах міста. На відносно незначній за площею території збереглися фрагменти природних екосистем торфовищ, описаних понад 100 років тому. Таких в Україні дуже мало. Основною перевагою цієї території є те, що вона не була меліорована, тобто її майже не торкнулося осушення. Унікальність неосушених торфовищ  насамперед у їхній водорегуляційній та кліматорегулюючій функції”, – розповідає завідувачка відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України Ірина Шпаківська. Саме колектив цього Інституту разом із колегами  з Державного природознавчого музею НАН України робили наукове обґрунтування створення заказника.

Ще за Союзу торфовища спеціально осушували для потреб сільського господарства, від цього особливо постраждало Полісся, де торфова товща мінералізувалися, зменшувалася потужність покладів торфу та їхні водорегуляційні функції прилеглих територій.  Відтак багато річок обміліли, зокрема одна із найбільших в Україні – Прип’ять.

Торфовище, як губка, вбирає воду в час опадів і повертає її у посуху

“Торфовища мають особливу здатність у час опадів вбирати воду, немов губка. Натомість в посуху накопичену воду поступово віддають. Тобто, наявність та повноцінне функціонування в місті заказника класу “Білогорща” гарантуватиме Львову у посушливі місяці збереження вологи як на самому торфовищі, так і на прилеглих до нього територіях”, – пояснює  Ірина Шпаківська. Неосушені торфовища, якими і є львівський заказник, – це вже значні запаси вологи, якої останнім часом стає дедалі менше, особливо у літні місяці, – наголошують екологи. А для Львова, який розташований на Головному Європейському вододілі, проблема збереження води або навіть водна ретенція (наводнення) в період глобальних кліматичних змін особливо актуальна.

Активістка Наталя Кузьма, яка створила петицію зі створення заказника, називає рішення зберегти у місті “Торфовище Білогорща” у природному вигляді дуже далекоглядним. Адже в прогресивних країнах болотні угіддя не лише охороняють, а й спеціально відновлюють, розуміючи колосальну гідрологічну роль водно-болотних угідь.

Наразі науковці не порахували вартість екосистемних послуг саме від “Торфовища Білогорща”. Проте є розрахунки щодо “Знесіння”, яке, хоч і в менше, однак також має водно-болотні угіддя.

Таке дослідження відбулося 2019 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program та за підтримки МБО “Екологія-Право-Людина”. Результати вас здивують: лише один гектар водно-болотних угідь надає екосистемних послуг на 2673 долари, або 66 825 грн на рік. Отже, 38,57 га водно-болотних угідь та луків надають екологічних “послуг” на понад 2,5 млн грн на рік.

Торфи зв’язують у своїй товщі парникові гази та шкідливі сполуки

У Білогорщі максимальна глибина торфових відкладів  становила 7,25 м. А торфи відмінно абсорбують шкідливі речовини із повітря, зокрема важкі метали та радіонукліді. “Неосушені торфи заказника зв’язують вуглекислий газ і утримують його в товщі торфу. Це називають регуляцією газового складу атмосфери – акумуляцію органічного карбону за зменшення емісії парникових газів. У разі осушення торфовища мають здатність до самозагоряння, зумовлюючи викиди в атмосферу значних кількостей СО2 та інших сполук”, – каже Ірина Шпаківська. Тобто торфовища, окрім гідрологічної ролі, відіграють ще й важливу кліматорегулюючу роль,  яка є дуже важливою з точки зору адаптації до кліматичних змін на регіональному рівні.

Торфовище Білогорща” – місце міграції тварин і птахів

Заказник входить до складу екологічної мережі Львівської області та є місцем міграції тварин та перелітних птахів. Лише птахів тут трапляється біля 90 видів, з яких чотири занесені  до Червоної книги України, 81 вид  – до списків Бернської конвенції. Тому територія заказника є надзвичайно важливою для перелітних птахів під час їх міграцій.

Також це домівка, або, як кажуть екологи, “оселище”, для понад 700 видів рослин, частина з яких занесена до Червоної книги.

То чому б “Білогорщі” не стати місцем для екскурсій на зразок водно-болотних угідь більшості європейських країн. Де облаштовані пішохідні дерев’яні настили, щоб не пошкодити торфовище. Є оглядові майданчики з інформаційними стендами про представників флори та фауни. Також ландшафтний заказник може стати  популярною атракцією для любителів природи як “вirdwatching”, або “птахоспоглядання” – хобі, що полягає у спостереженні за птахами у природному середовищі.