“Теплі” кредити: про утеплення, економію та підводні камені

Середньостатистична українська сім’я щомісяця витрачає близько 1300 гривень на сплату комунальних послуг. За дослідженнями Державної служби статистики, це одна із найбільших витрат із сімейного бюджету. Яка, до того ж, суттєво зростає під час опалювального сезону. В деяких багатоповерхівках доходить до двох-трьох, а то й більше тисяч гривень. Це часто непідйомні ціни для українців, навіть із середньою зарплатою.

Цікаво, що, незважаючи на захмарні комунальні платежі, які щороку зростають, в Україні досі у тренді новобуди з великими панорамними вікнами, які розміщені якомога ближче до центру. Хоча, на думку експертів, нині, як ніколи,   у попиті мають бути насамперед енергоефективні будинки, а не їхнє місце розташування. Адже грамотно утеплений будинок може зберігати до 70% тепла. Додайте в такий будинок лічильник, енергоефективні системи – і ви удвічі менше платитимете за тепло.

Як утеплити багатоповерховий будинок і при цьому ще й заощадити кошти та вийти на мінімальну оплату комунальних платежів – не з чужих слів знає голова львівського ОСББ “Вишиванка” Тарас Семущак. Мешканці цього ОСББ уже двічі скористалися державною програмою “теплі” кредити. Спочатку взяли “теплий” кредит на зовнішнє утеплення стін п’ятиповерхового будинку та заміну вікон у місцях загального користування. А згодом в такий спосіб встановили індивідуальний тепловий пункт з погодно залежним регулюванням.

Тарас Семущак зізнається, що зібрати пакет документів, щоб отримати “теплий” кредит, нелегко: “Однак поки держава частково покриває витрати на утеплення будинків та придбання енергоефективного обладнання, цією послугою однозначно треба скористатися”.

Що таке “теплі” кредити

5 років тому в Україні запрацювала державна цільова економічна Програма, яка отримала назву «теплі» кредити. Взяти таку позику може кожен охочий мешканець індивідуального або ж багатоквартирного житла, ОСББ чи ЖБК.

Для фізичних осіб держава відшкодовує частину кредиту для придбання негазових та неелектричних котлів від 20-35%. А для придбання енергоефективного обладнання – 35%. Проте вигідніше брати так звані “теплі” кредити мешканцям ОСББ/ЖБК. Їм держава відшкодовує від 40 до 70%.

За словами голови Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, “реалізація загальнобудинкових заходів для ОСББ – найбільш перспективний напрямок. Насамперед вартість енергоефективних заходів у розрахунку на одну квартиру (тобто сума “теплого” кредиту) для ОСББ/ЖБК буде суттєво нижчою, ніж для приватного домогосподарства. Наприклад, 2018 року середній обсяг “теплого” кредиту для фізичних осіб становив 28,1 тисячі за напрямом заміни котлів та 30,2 тисячі гривень за напрямом придбання енергоефективного обладнання.

При цьому середній “теплий” кредит ОСББ або ЖБК сягає 262,7 тисячі гривень, що становить 3,3 тисячі гривень на 1 квартиру. Окрім цього, Програмою передбачено вищий відсоток відшкодування за “теплим” кредитом для ОСББ/ЖБК- 40-70% проти 20-35% для фізичних осіб. Відтак фінансове навантаження на квартиру в складі ОСББ/ЖБК суттєво нижче, ніж для приватного домогосподарства”.

Отримати такі кредити можна в державних банках. У Держагентстві повідомили, що цьогоріч кредитування уповноваженими банками розпочнеться у лютому-березні. Для фізичних осіб передбачено максимальний розмір кредиту – 50 тисяч гривень в усіх банках. Для ОСББ/ЖБК – 100% вартості проекту, але не більше ніж 42 тисячі гривень на квартиру в Ощадбанку. До 10 мільйонів гривень – Укргазбанк. До 2 мільйонів гривень – Приватбанк. Обов’язковою умовою відшкодування державою коштів є подання до банку документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів та документів, що підтверджують факт впровадження енергоефективного обладнання/матеріалів (мова про акт виконаних робіт та надання послуг).

Щоправда, в оформленні кредиту можуть і відмовити, якщо, скажімо, клієнт має низький дохід або на його утриманні – кілька людей. Серед поширених причин – неправильно оформлені документи.

З досвіду ОСББ: складно, однак цілком реально

Це була теорія. На практиці ж взяти кредит значно складніше. Однак зі слів тих, хто цим уже скористався, цілком реально. “Головне – уміти спілкуватися з людьми та, що особливо важливо, не лінуватися. Бо насправді кожен етап взяття кредиту непростий”, – ділиться досвідом голова ОСББ у Львові Тарас Семущак.

“Насамперед варто самому розібратися в тому, що ж це таке “теплі” кредити та оцінити всі можливі ризики і переваги, – говорить пан Тарас. – Особисто я навіть відвідував безкоштовні тренінги при міській раді. Далі треба знайти та укласти договір з надійною фірмою, яка підготує проект утеплення, кошторис, а після отримання кредиту – утеплить будинок. До речі, саме фірма й визначає загальну суму утеплення, адже ціна матеріалів та робіт є різною. Також слід погодити із фірмою матеріали та обладнання, яке відповідає ДСТУ та підлягає відшкодуванню. Багато супутніх матеріалів для монтажу, як, скажімо, електроди, обрізні круги тощо, взагалі не прописані, тож держава не відшкодовує їхню вартість.

Наступний етап – пояснити про урядову програму мешканцям будинку. Протокол зборів мають підписати дві третини мешканців. Адже держава відшкодовує гроші не за весь кредит, а лише частину. Решту – платитимуть мешканці.

Та найскладніше було з банком, де нам спочатку пообіцяли розглянути рішення про кредит впродовж кількох тижнів. Натомість це розтягнулося майже на 4 місяці, впродовж яких я постійно доносив якісь довідки. Доходило просто до абсурдних. Та попри бюрократичні складнощі, нам таки вдалося заручитися державною підтримкою.

Оскільки у нашому будинку було багато субсидіантів, то держава відшкодувала нам не 40%, а 57% коштів від вартості матеріалів. Ще додатково 30% від тіла кредиту відшкодувала міська рада. Причому затримки із грошима, не було”.

Економія на утепленні в цифрах

За словами голови ОСББ, утеплення всього п’ятиповерхового будинку обійшлося майже в мільйон гривень. З цієї суми більш ніж половину оплатила держава. Решту – мешканці.

“У цифрах це виглядає так, – рахує голова ОСББ. – Без “теплих” кредитів на зовнішнє утеплення п’ятиповерхового будинку з кожної квартири треба було би здавати 9 тисяч гривень. Натомість люди заплатили близько 2200 гривень з двокімнатної квартири (~40 м²). Після утеплення мешканці почали сплачувати за тепло суттєво менше за сусідів із інших неутеплених будинків: не 24-27 гривень за метр квадратний, а 17-18 гривень (розрахунок на опалювальний сезон 2017-2018 років). Різниця – 6-8 гривень, а інколи доходило і до 10 гривень за метр квадратний. Загалом за опалювальний сезон у нас вийшло близько 1600 гривень економії з двокімнатної квартири (~40 м²).

Після зовнішнього утеплення будинку на наступний рік, наше ОСББ зважилося на ще один “теплий” кредит для індивідуального теплового пункту з погодно залежним регулюванням, що дає змогу економити ще 10-30%. Його загальна вартість – 230 тисяч гривень. Без “теплих” кредитів мешканцям довелося б платити понад 2200 гривень з кожної квартири. Натомість ми заплатили лише по 900 гривень за квартиру площею 40 квадратних метрів .

Загалом кредит можна виплачувати впродовж 5 років. До речі, на відміну від споживчих кредитів, під “теплі” – не треба заставляти будинок. А це дуже важливо, у випадку, якщо, наприклад, фірма, з якою укладено договір, підвела.

Оскільки наші мешканці впродовж півроку закрили кредит, то нам не довелося сплачувати банківські відсотки. А це ще одна економія коштів. Тож нині можу сказати лише одне: не треба боятися. Треба йти і робити. Крім суттєвої економії, це також комфорт у помешканнях: сухі теплі стіни та рівномірне прогрівання радіаторів опалення”.

За інформацією Держагентства, торік із державного бюджету на “теплі” кредити було виділено 500 мільйонів гривень. Цьогоріч трохи менше – 400 мільйонів.

“Популярність програми та попит на такі кредити зростає. Однак, зважаючи на його обмежені обсяги та тенденцію до щорічного скорочення, видача “теплих” кредитів щороку задовольняє лише частину від реальної потреби. Відтак загальні показники кредитування щороку стають меншими”, – наголосив голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.

На практиці кредити розбирають вже до кінця літа. Як-то кажуть, хто встиг першим, той і отримав. До речі, через це частина людей вважає систему не прозорою.

За період дії Програми з 2014 року видано 297 тисяч кредитів та впроваджено заходи з енергоефективності на суму майже 6,2 мільярда гривень. А  програмою теплих кредитів скористалося понад 500 тисяч українських родин . Це майже як одна область. Найактивнішими є Дніпропетровська, Запорізька, Рівненська області. Переважно ОСББ беруть гроші для модернізації внутрішньо будинкових систем. А фізичні особи – для заміни вікон, утеплення стін, оновлення радіаторів опалення та заміну котлів. Програма сприяла інвестуванню близько 7 мільярдів гривень в економіку країни, а відшкодування з держбюджету – понад 2,3 мільярда гривень.

За словами Сергія Савчука, досвід запровадження механізмів співфінансування заходів з енергоефективності в житловому секторі є поширеним в багатьох європейських країнах. Така допомога в перспективі скорочує оплату ЖКП. Як наслідок – є потенціал для відмови від субсидій та проживання в комфортних умовах і покращання технічного стану житлового фонду.