Категорії: Новини

Щомісячні стипендії для науковців: чому це важливо

“Львівська система дослідників”: коли йдеться про фінансування конкретних напрацювань, а не установ.

Цивілізовані країни “полюють” за розумними головами. Така практика вже діє десятки років. Адже там переконані, що прогрес у науці спонукає до розвитку держави. За словами експертів, одним із найважливіших показників, за допомогою яких фахівці порівнюють можливості різних країн до інноваційного розвитку їхньої економіки, є кількість дослідників на один мільйон населення.

І якщо в країнах ЄС науковців – у середньому 3400 осіб (і ця кількість продовжує збільшуватися) на мільйон населення, то в Україні ситуація плачевна – приблизно 1250 науковців на мільйон населення.

В Україні наука – буксує. Є думки, що така ситуація з науковим простором України – спадок радянських підходів управління, недостатнє фінансування і як наслідок – небажання молоді йти в науку.

Наприклад, у США і Європі авторитетні професори отримують близько 500 тисяч доларів на рік. В українських же докторів наук зарплата мізерна. Та й досить часто науковці витрачають її на підтримку своєї ж праці.

Попри це, українські дослідники– одні з найталановитіших у світі. Їх із упевненістю можна назвати ентузіастами своєї справи, адже працюють не завжди у відповідних умовах . Звідси й сумна тенденція – багато українських науковців їде за кордон, аби працювати в належних умовах та бути достойно оціненими. Українські розумні голови працюють на економіку інших держав.

“Україна здатна народжувати геніїв і чудових вчених. Погоджуюся, що сьогодні більшість українських науковців – ентузіасти. Адже наукову творчість обмежити не можливо навіть за умов недостатнього фінансування. Якщо людина хоче творити – вона творитиме, хоче створювати – вона створюватиме. Проте людина завжди буде шукати кращих умов для своєї творчості. І саме це і є основним чинником, який сьогодні спонукає до виїзду за кордон найталановитіших українців, – зазначає член Наукового комітету Національної ради з питань науки і технологій, доктор технічних наук професор Ганна Стовпченко. – Але говорити про те, що науки в Україні немає, не можна. У нас є дослідження дуже високого рівня, особливо у фізиці, математиці, хімії. Україна історично має найбільш сильних науковців, і вони працюють і виробляють якісний продукт. Одна з головних проблем –  у фінансуванні, а саме – у його нестачі”.

Позитивний приклад заохочення науковців – у Львові. Місто дало старт “Львівській системі дослідників”.

“Львівська система дослідників” – що це?

Це ініціатива Львівської міської ради, спрямована на розвиток та промоцію наукового потенціалу Львова.

Відповідно до цієї програми, близько 50 найуспішніших і найталановитіших науковців у різних сферах отримуватимуть щомісячні стипендії у розмірі від 6 до 10 тисяч гривень.

На таку підтримку для вчених у бюджеті міста передбачили загалом 6 мільйонів гривень.

Програма охоплюватиме всі наукові напрями та дисципліни, а членом системи зможе стати будь-який дослідник, який працює у львівській науково-дослідній чи освітній установі та пройшов оцінювання за відповідними категоріями. Розмір стипендії залежатиме від рейтингового балу, отриманого під час оцінювання. До уваги братимуть результат наукової діяльності за останні 5 років, їхній науковий потенціал, публічну активність (популяризацію науки, організацію та проведення заходів тощо) та стратегічне бачення розвитку міста і готовність долучитися до його розвитку.

Детальніше про програму – ТУТ.

Конкурсний відбір і прийом заявок від науковців на вступ до”Львівської системи дослідників” та отримання щомісячної стипендії стартує 18 лютого. Для цього дослідник повинен зареєструватися на офіційному веб-сайті програми https://scientist.lvivcity.gov.ua та подати впродовж 30 днів документи та іншу інформацію.

Львів – пілотне місто де реалізують програму підтримки науковців, однак, міська рада сподівається, що інші міста України також візьмуть за приклад ініціативу Львова.

“Львівська система дослідників” має стати ще одним стимулом для талановитих вчених займатися наукою та розвивати своє місто, – Андрій Садовий

“Якби мене сьогодні запитали, що би я попросив, якби мав одне бажання — я би попросив, щоб наші українські університети входили у ТОП-100 чи ТОП-500 кращих університетів світу. Коли в державі є розуміння важливості освіти та науки, тоді країна ніколи не буде бідною, вона буде захищеною і ніколи на цю країну ніхто не буде нападати, бо вона зуміє себе захистити. Для нас у Львові розвиток науки і освіти є не просто важливий, а ми маємо добрі практики і ми би хотіли, щоб ці практики були масштабовані по всій Україні.

Львів робить ті речі, які мала б робити держава. Але держава через ті чи інші обставини не може цього робити, тому ми займаємо цю нішу і ми показуємо, що для нас є критично важливий розвиток і підтримка науки”, — зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

За словами члена кваліфікаційної комісії “Львівської системи дослідників” та виконавчого директора “Інституту Просвіти” Любомира Зубача, для науки важливо, щоб фінансували не установи, а конкретні напрацювання та конкретних людей. Адже так працює весь світ і так має працювати Україна.

Член кваліфікаційної комісії “Львівської системи дослідників” Любомир Зубач

“Це інноваційний підхід до підтримки науковців. Специфіка цієї програми полягає в тому, що місто буде встановлювати додаткові стипендії не на власний розсуд, а відповідно до окремого конкурсу.Науковці, які працюють у Львові, зможуть показати себе через подання відповідної аплікаційної заявки, доданих документів, результатів своєї роботи та власних напрацювань. Таким чином будуть обрані найкращі, –зазначає Любомир Зубач. – Згідно із затвердженою Концепцією реформування наукової сфери, так би мало бути в межах всієї країни. Проте поки що в межах всієї країни такі програми є лише на папері. У Львові ж це почали робити де-факто. І було б дуже добре, щоби цю ініціативу підхопили й інші міста України. Адже лише тоді це дасть правильний ефект – така програма почне працювати в межах всієї країни”.

Як розповідають науковці, сьогодні схожі стипендії в Україні є, але їх надзвичайно мало.

“Стипендії для вчених в Україні є, але отримують їх в середньому 50 людей на всю країну. Хіба це достатньо? Ба більше, коли йдеться про оцінювання вчених із усієї України, значно важче вибрати найкращих, – пояснює професорка Ганна Стовпченко. – Тому, безумовно, на регіональному рівні це буде більш виважений вибір, оскільки це будуть робити не лише незалежні експерти, а ще й залучена Наукова рада області (проректори університетів, керівники наукових інституцій). Такий спосіб оцінки дасть змогу об’єктивно та правильно оцінити науковців. І ще один вагомий нюанс – сьогодні молодь не має стимулу йти в науку: тут діє фактор і низької зарплатні, і застарілі прибори та обладнання в наукових інституціях. І, на мою думку, той крок, який робить Львівська міська рада, організовуючи “Львівську систему дослідників”, є дзвіночком, який буде стимулювати державу вкладатися у науку.

На фото справа член Наукового комітету Національної ради з питань науки і технологій Ганна Стовпченко

Ще однією особливістю “Львівської системи дослідників” є те, що до організації та проведення цього процесу залучено членів Керівної ради “Львів Науковий” та 19 членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, які не працюють і не живуть в місті Львові. Це зроблено, щоби максимально забезпечити прозорість та ефективність під час оцінювання претендентів на стипендію.

“Зараз першочергове завдання – запустити цей процес і показати, що він працює. А наприклад, з наступного року, міська рада вже могла би визначати певні пріоритети щодо наукових розробок, які потрібні для міста. Тобто такі, які можна було б застосуватив практичній життєдіяльності міста, в роботі органу місцевого самоврядування. Зроблено це буде для того, щоби приносити фахові та інноваційні думки в роботу міської ради”, – додає Любомир Зубач.

Також у планах, аби фонд для стипендій учасників “Львівської системи дослідників” наповнювався не лише з бюджетних коштів міста. Потрібно, щоб у таких програмах, зокрема у наукових розробках, були зацікавлені підприємницькі структури. Адже, для прикладу, на заході бізнес готовий виділяти кошти на такі програми. Тоді наукові розробки вони зможуть використовувати у власній практичній діяльності.

Але річ не лише у фінансуванні. Йдеться також про популяризацію науки.

На жаль, сьогодні у суспільстві бракує цієї інформації. Є досить багато геніальних українських науковців, які відкривають важливі речі , але про них ніхто не знає.Немає просвітницької роботи як такої,– наголошує виконавчий директор “Інституту Просвіти” Любомир Зубач. – І тому “Інститут Просвіти” буде доносити інформацію про наукові напрацювання українців, про користь та зміст їхніх досліджень. Адже важливим є процес промоції наукової сфери. Наше суспільство забуло, що саме наука є локомотивом розвитку суспільства і держави. Тому ми – “Інститут Просвіти” – зі свого боку, будемо намагатися забезпечувати інформаційний супровід ініціативи “Львівська система дослідників” та зрозуміло, доступно й цікаво розповідати людям про успіхи українських науковців.

Дата оновлення 31/05/2019 14:29

Поділитись

Найсвіжіші новини

  • АКТУАЛЬНО
  • Аналітика
  • Новини

Закон 5655 як ідеальний злочин: пояснення на досвіді Туреччини

Досвід Туреччини засвідчує: нехтування вимогами безпеки та загравання влади з будівельним бізнесом призводить до катастрофічних наслідків. Україні, на яку чекає…

23/02/2023 11:09
  • Новини

Львів турбується про переселенців – і у форматі екскурсій також

Як вдається українцям, які тікають від війни, повернути впевненість і бажання жити далі Щоденно до Львова приїздить кілька тисяч біженців.…

13/04/2022 16:38
  • Аналітика
  • Новини

Київ: бліцкриг провалився

Російським окупантам не вдалося захопити столицю України ні за чотири години, ні за три дні. Як і пройтися парадом Хрещатиком,…

09/04/2022 12:54
  • Аналітика
  • Новини

Львів: відпочинемо після перемоги

Як місто за лічені дні перетворилося на гуманітарний хаб України Замість безтурботних туристів – сотні тисяч біженців. На місці відомого…

30/03/2022 12:54
  • Аналітика
  • Новини

Сильне місто – поразка для ворога

Українські згуртовані міста сьогодні показують приклад довіри – людей до влади і влади до людей. Про військову стратегію. Коротко. Щоб…

28/03/2022 11:58
  • Аналітика

Херсон – розрив шаблону для росіян

Замість очікуваних окупантами квітів – український гімн та екстрене голосування за територіальну цілісність України. Херсон… 28 днів війни. Із них…

24/03/2022 13:04