“Розумний” Фрайбург: найкращий транспорт той, якого немає

Як і чому у Фрайбурзі зменшується кількість авто, а цілі квартали будують без машин і гаражів

Розташований на кордоні трьох країн – Німеччини, Франції та Швейцарії – Фрайбург називають одним із найкомфортніших міст Німеччини. А ще – одним із найчистіших та найзеленіших.

У цьому місті полюбляють казати: “Найкращий транспорт той, якого немає”. Тому найближчим часом тут планують скоротити навіть ту мізерну кількість авто, яка є нині.

Натомість у пріоритеті – рейковий громадський транспорт, який місцева влада назвала хребтом транспортної схеми Фрайбурга. Для місцевих нескладно дістатися навіть до магазину у Франції чи театру в Цюриху. І хоч Фрайбург – аж ніяк не туристичне місто, однак дуже популярне в Європі.

Цікаво, що якихось ще 37 років тому тут було все інакше. І Фрайбург нічим не відрізнявся від міст України: така ж велика кількість авто, корки, як наслідок – висока загазованість. “1982 року центр нашого міста нагадував суцільну паркову. Авто користувались 39% мешканців, а велосипедом – лише 15%. Сьогодні на центральній площі облаштували ринок і громадські простори, – розповідає відповідальний за міське планування заступник голови Фрайбурга Мартін Гааґ. – До змін ми йшли поступово і, щонайважливіше, мали шалену підтримку громади, яка погодилася на пропозицію керівництва міста зробити центр Фрайбурга вільним від автотранспорту. Тоді ми були першими, хто наважився зробити виклик автомобілям. Нам не вірили. Та ми змогли. І вже сьогодні будуємо місто коротких шляхів. У нас вже є неабиякі досягнення. Але ми не зупиняємося та продовжуємо робити так, аби місцевим невигідно було користуватися власним авто”.

Світлофори Фрайбурга налаштовані так, що трамвай завжди доїжджає швидше за авто

Ще у 70-х роках у Фрайбурзі почали будівництво декількох трамвайних маршрутів. До речі, їхню мережу розширюють досі. Нині містом курсує 61 трамвай, яким користується більша частина всіх пасажирів громадського транспорту. За словами Мартіна Гааґа, світлофори у місті налаштовані таким чином, що трамвай із будь-якої кінцевої зупинки доїжджає до центру міста за 15-20 хвилин. Тож зрозуміло, чому вже від початку 80-х років і до кінця 90-х рівень автомобілізації почав зменшуватися – з 30% до 26%. 2016 року кількість автомобілів і далі скорочується. Натомість побільшало велосипедистів і пішоходів. Нині 34% місцевих мешканців добираються на роботу велосипедами і лише близько 20% – на власному авто. Решта, а це суттєва більшість, користуються трамваями. У Фрайбурзі люблять рахувати і аналізувати. Статистика допомагає стежити за динамікою втілення програми “Місто коротких відстаней”.

Нині місто розширює можливості для залізничного транспорту. “У нас є план – домогтися, аби потяги залізниці курсували через кожні 30 хвилин. Це, до речі, ще один ефективний спосіб змусити водіїв авто пересісти на більш швидкий та екологічно чистий громадський транспорт”, – зізнається М. Гааґ. Відтак місцева влада міста активно співпрацює з приміськими громадами, аби сполучити Фрайбург та околиці швидкісною залізницею, яку вже почали будувати. А єдиний електронний квиток – ще один плюс громадському транспорту, який рятує місто від заторів та хаотичного паркування.

Спочатку дорога та транспорт, а вже потім новий мікрорайон

За словами німецьких чиновників, у Фрайбурзі одночасно думають про розвиток інфраструктури та появу нових кварталів, а також про транспортну схему в новостворених мікрорайонах. Тому в місті спочатку прокладають трамвайні колії, а вже потім будують житловий квартал разом зі школами, дитсадками, офісами, магазинами та парками.

У таких мікрорайонах є все, аби мешканці могли повноцінно в ньому не лише відпочивати, а й працювати, не мігруючи щодня до інших районів міста. У такий спосіб з’явилися цілі мікрорайони та вулиці, де немає гаражів і авто. А місцеві користуються винятково громадським транспортом, переважно трамваєм, або ж велосипедами. Це дуже комфортні райони та, що особливо важливо, чисті від відпрацьованих газів.

Звідки гроші

“Коли ми ділимося досвідом Фрайбурга, нас часто запитують, звідки беремо гроші на розбудову, скажімо, нових трамвайних колій. Наші мешканці розуміють, що транспорт не може бути безкоштовним. Він має бути комфортним і надійним. Тоді люди готові за нього платити”, – наголошує Мартін Гааґ. За рік на квитках Фрайбург заробляє 81 мільйон євро. Ще близько 12,8 мільйона на транспортну інфраструктуру виділяє місто. Частину доплачують мешканці околиць, які також користуються міським і приміським транспортом.

Фрайбург – перше місто, з яким Львів уклав спільну угоду про співпрацю

Хоча Фрайбург і Львів – структурно різні міста, однак мають чимало спільного. Свого часу ці два міста були частиною Гамбурзької імперії. Обоє постраждали під час Другої світової війни. Щоправда, Фрайбург, який майже втричі менший за Львів, значно більше. Проте місто зуміли реконструювати. А згодом перетворили на лідера “зелених технологій” у Німеччині .

Та перед цим Фрайбург мав ще одну спільну рису зі Львовом. Як і сучасний Львів, свого часу Фрайбург також нагадував суцільну парковку. Знадобилося 35 років, коли вулиці міста звільнилися від авто. Львів лише вчиться цього. За даними комунального підприємства “Інститут міста”, нині у Львові велосипедом користуються лише 3% мешканців, а електротранспортом – 23% (трамваєм – 13%, тролейбусом – 10%), решта – маршрутними таксі та автомобілями.

До речі, саме Фрайбург став першим містом, із яким Львів уклав договір про співпрацю, ще за Союзу. Партнерські стосунки, які зародилися наприкінці 1989 року, не припиняються і нині. Як повідомив заступник міського голови Андрій Москаленко, нещодавно німецькі експерти допомагали львів’янам запроваджувати найновіші технології із енергоефективності та енергозбереження. Першими у проекті взяли участь віддалені від центру Львова спальні райони: Рясне 1, Рясне 2 та Кам’янка.

Вже у вересні у Львові презентуватимуть Інтегровану концепцію розвитку міста на наступні 10 років, яку почали розробляти ще 2017 року. Частково вона враховуватиме досвід Фрайбурга та інших європейських міст, зокрема пересування на короткі дистанції та змішану забудову кварталів. Перші напрацювання Концепції її автори зараз обговорюють з мешканцями. А також показують приклади її втілення в інших містах. Зокрема, як така концепція змінила життя Фрайбурга.

Головне фото: theculturetrip.com