“Розумний” Відень: чому віденцям невигідно купувати власне авто

Каршерінги, надшвидкий громадський транспорт і навіть автобуси-безпілотники. Це все про Відень – одне із найстаріших міст Європи.

Ще відносно донедавна Австрія була центром великої імперії, де народжувалася європейська історія. 650 років правила династія Габсбургів, яка носила титул імператорів Священної Римської імперії. За різних часів їхні володіння простягалися від території сучасної України до Іспанії. Тож і нині Відень сприймають насамперед як столицю європейської історії.

Та попри велике історичне минуле, сьогодні Відень – міжнародний дослідницький центр, місто-рекордсмен у галузі інновацій. Лише до будівництва студентських навчальних корпусів тут залучають найвідоміших, а отже, найдорожчих архітекторів світу. А нещодавно містом уперше проїхалися автобуси-безпілотники, які невдовзі курсуватимуть центральною частиною міста. Автошерінг, багатоповерхові велопарковки, зручна та надшвидкісна транспортна схема. Інновації як ознака економічного зростання стали новою візитівкою столиці Австрії.

За версією консалтингової компанії Mercer, Відень очолив світовий рейтинг міст за якістю життя та був визнаний найкомфортнішим містом десять разів поспіль.

Як же одне із старих міст Європи перетворилося на інноваційне, розбираємося із головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським.

“Насамперед варто зрозуміти, що так званий смарт-сітінг – не самоціль, а радше стратегія міста, яка визначає певний стандарт і якого треба досягти. Відень у цьому контексті – один із найпоказовіших серед європейських країн”, – каже Юліан Чаплінський.

Так звана стратегія “розумного” міста у Відні запрацювала ще 2011 року. Відтоді столиця Австрії чи не щодня демонструє інноваційні програми міського розвитку, спрямовані на поліпшення умов життя.

Від квартири до аеропорту за годину

“Серед моїх досить забезпечених віденських друзів чимало таких, які свідомо не купують авто. Їм це просто невигідно. Навіщо думати про ремонт, обслуговування, інші видатки одноосібного авта, якщо доїхати громадським транспортом можна швидше й за ті ж гроші. Головне – поселитися недалеко від станції метро”, – розказує Юліан Чаплінський. І тоді, за словами нашого співбесідника, вже неважливо, де ви мешкаєте: у центрі чи на узбіччі міста. Від дверей квартири до аеропорту ви дістанетеся за годину часу. І це не фантастика.

Річ у тім, що у Відні одна з найзручніших та найдосконаліших транспортних систем. Громадський транспорт чи таксі швидко домчать у будь-яку частину міста. Всі маршрути відомого у світі віденського трамвая прокладено кільцевими, діаметральними маршрутами. А трамвайні колії виділено в окремі паси. Тому вони рухаються швидше за авто. Віденськими трамваями можуть користуватися без сторонньої допомоги також люди з інвалідністю. І цим віденці особливо пишаються.

“Коли у Відні будують новий квартал, то ще на стадії розробки проекту місто вкладає великі кошти для під’єднання району до міської мережі громадського транспорту, – каже Юліан Чаплінський. – Там навіть нову лінію метро створили, бо добре розуміють: коли не запрацює система громадського транспорту, люди їздитимуть на власному авто. А це корки, вібрації, забруднене повітря”. Як наслідок добре продуманого транспортного сполучення нерідко мешканцям центральної частини Відня просто не вигідно купувати власне авто.

“Ще студентом вперше побачив у Відні біля зупинок громадського транспорту електронний таблоїд, на якому висвітлювалася інформація про точний час прибуття тролейбусів та коли буде наступний. Та ще більше дивувався, коли трамвай у зазначений на таблоїді час прибував”, – ділиться враженнями наш співрозмовник.

Наразі Відень готується до запуску автобуса-безпілотника, який курсуватиме центральною частиною міста. Як розповів Юліан Чаплінський, який особисто відвідав презентацію, це повністю комп’ютеризований автобус, який зупинятиметься на зупинках. Двері відчинятимуться і зачинятимуться кнопками виклику. До речі,  в австрійських трамваях відчиняються лише ті двері, де спрацювала кнопка виклику, а не всі відразу, як, скажімо, у наших трамваях.

Як у Відні спільно користуються авто

“Австрійці порахували, що приватні автівки простоюють близько 80% часу, займаючи чималу площу. Відтак продумали раціональне рішення”, – каже Юліан Чаплінський. Є навіть спеціальна програма: до 2035 року зменшити на 20% кількість містян, які мають власне авто. Наразі їм це вдається. І не лише завдяки транспортній схемі міста.

У місті добре налагоджена система каршерінгу, яка покликана швидко та зручно перемістити людину з одного місця в інше. Для цього збудовано безліч стоянок, де можна взяти або ж залишити маленький автомобільчик. А за допомогою додатка або ж сайту – дізнатися про найближчий паркінг та маршрут до нього. Загалом це відмінна альтернатива таксі, яка суттєво заощаджує власні кошти.

Окрім того, як наголошує наш співбесідник, каршерінг – один із методів ефективного використання та зберігання енергії, отриманої з альтернативних джерел.

Ще одним видом мобільності є віденські електросамокати та велосипеди. Проїхатися на такому транспорті швидкістю 15км/год цілком реально. Особливо така перевага відчутна в час пік. Цікаво, що тамтешні дощоприймачі покриті сітками в квадратик. Тож велосипедистові не треба його об’їжджати, аби не застрягнути колесом.

Всі маршрути велопрогулянок є на карті міста, яку можна безкоштовно взяти в туристично-інформаційних центрах.

“Розумне” місто починається зі свідомості

За словами головного архітектора Львова, “розумне” місто починається насамперед зі свідомості громадян. Мало жити в комфортному місті, треба вміти дотримуватися правил “розумного” міста.

Наприклад, в столиці Австрії справді досконала система вивезення сміття. Окрім традиційних контейнерів, які є практично біля кожного будинку, у місті чимало підземних сміттярок, які не мають запаху. Сам же непотріб регулярно вивозять. “Але треба також розуміти, що австрійці вже з дитинства вчаться сортувати сміття. І це їхня реальність”, – наголошує експерт.

У найкомфортнішому у світі місті працює сміттєспалювальний завод Wien Energie Fernwarme. Проте завдяки високим технологіям очищення повітря згубний вплив на довкілля значно менший. А за допомогою зелених насаджень на даху заводу австрійці немов наголошують: сміття дарує енергію, а не забруднює екологію. Щороку завдяки виробленій тепловій енергії опалюють більше ніж 60 000 домашніх господарств. До порівняння, Австрія є другою після Німеччини за кількістю переробленого сміття, обсяг якого сягнув 58%.

“До речі, у Відні, – каже Юліан Чаплінський, – дуже інтегрована тема сонячних систем: там уміють фактично до нуля зменшити споживання електроенергії та неабияк заробити на ній”.

У цьому місті вміють не лише комфортно жити, а й багато працювати, зокрема біля своїх будинків. “У австрійців не має поняття на кшталт “це не моє, тож прибирати не буду”. Натомість серед них більше популярне “це наше”. В Австрії держава долучається до ремонтів будинків лише в критичних ситуаціях. Все власники будинків роблять за свій рахунок. Власне в такий спосіб і вдалося швидко відродити місто після наслідків Другої світової війни”, – розповідає Юліан Чаплінський.

Австрійці добре знають приналежність свого роду до історичних пам’яток і утримують їх за власний рахунок.

До речі, у Відні можна знайти старовинні будинки із прибудованою ліфтовою шахтою, яка виходить не в під’їзд, а у внутрішній дворик. Така конструкція має свій секретик – може їхати лише оді, коли маєш потрібний ключ.

Через надмірну щільність населення міська влада Відня вирішила не розширюватися у площі, а ущільнювати забудову міста. Тому на старовинних будинках з’явилося чимало сучасних мансард.

15 тисяч євро за квадратний метр університету

“У Відні вкладання в освіту приголомшливі”, – не приховує свого захоплення Юліан Чаплінський.

Так було 200 років тому (як приклад – будівлі Львівської політехніки та Франкового університету збудували ще австрійські зодчі), так є й нині. Це сфера, де не економлять.

До будівництва нового кампусу відомого Віденського університету було залучено найкращих та найдорожчих архітекторів світу з революційними поглядами на традиції геометрії. За підрахунками нашого співбесідника, сучасний урбан-об’єкт економічного університету коштує щонайменше 15 тисяч євро за один квадратний метр. У такий спосіб місцева влада формує у студентів гарний смак, усвідомлення важливості сучасного багатофункціонального середовища, рівного доступу для різних груп людей, вчить постійно вдосконалюватися. Потім такі спеціалісти пропагують високі стандарти соціального життя.

“Це геніальне розв’язання проблеми зацікавленості суспільства у соціальному житті та соціальній взаємодії, – каже пан Чаплінський. – Відразу стає зрозуміло, які цінності сповідують у цій країні. Найкрутіша фішка навчання – можливість проходити практику в провідних компаніях із подальшим працевлаштуванням. Власне тому у Відні так добре приживаються і народжуються інновації”.

Інновації як стратегія розвитку міста

Сьогодні Відень перетворився на міжнародний дослідницький центр. А інноваційні запити стали не лише престижними, а й матеріально вигідними. Чимало австрійців роками працюють над власними інноваціями, аби потім успішно продати свій винахід та жити на дивіденди. Ставка на наукові дослідження, технології та інновації (FTI) навіть передбачена в стратегічному плані розвитку міста. До речі, в Австрії понад 60% усіх компаній, що працюють в галузі біотехнологій, медичної техніки та фармацевтики. Це має своє пояснення. За словами нашого співбесідника, тут добре налагоджена система відкритих даних для підприємців з усього світу, які хочуть інвестувати. Така відкритість підкуповує інвесторів.

Головне фото: Вікіпедія