МАФи: чи можливе перезавантаження

А чи пам’ятаєте ви, де на початках в Україні купували перші марси, снікерси та інші імпортні товари?.. Це сьогодні найрізноманітніший товар, зокрема і закордонні смаколики, можна придбати в красивих та комфортних супермаркетах, зі знижками та іншими маркетинговими фішками для покупців. Спочатку ж були кіоски – малі непривабливі кабінки, які згодом нарекли МАФами.

МАФи: від “кіоскового шанхаю” до арт-об’єктів…

Вони з’явилися наприкінці 80-х і стали чи не єдиною альтернативою радянській торгівлі та прекрасною нагодою для малого бізнесу, який щойно зароджувався, заробити. У ті часи в магазинах майже нічого не можна було придбати навіть за картками. Тож кооперативники почали повільно наповнювати товарний ринок. Найдоступнішим місцем збуту різного (переважно закордонного товару) стали кіоски. Так закордонні снікерси, марси та жуйки стали на крок доступніші для тоді ще радянського покупця.

Час минав, вимоги до торгівлі змінювалися, суспільство ставало вибагливішим. Незмінними залишалися лише кіоски, які плодилися з неймовірною швидкістю, перетворюючи міста на “кіосковий шанхай”. А згодом – узагалі міцно увійшли до списку найбільш болісних питань міського життя.

Цікаво, що МАФи не лише український клопіт. Засилля кіосками та перетворення старовинних містечок і надсучасних мегаполісів на базар не менш актуальні й за кордоном. Наразі у світі немає єдиного рішення щодо вуличної торгівлі. Кожна країна має власні пріоритети та правила. Утім є дещо, що їх об’єднує, – прагнення перетворити тимчасові кіоски на стилізовані, архітектурно привабливі та впізнавані символи міста.

Вони не мають заважати пішоходам. А також не повинні створювати відчуття ринку там, де його нема.

Коли до цього процесу долучаються не лише зацікавлені підприємці, а й модні дизайнери – часто місто одержує віртуозні арт-об’єкти.

У Лондоні, наприклад, місцева влада зробила ставку на поп-апи (pop-up) – суто тимчасові магазинчики. Вони спроектовані в такий спосіб, що можуть працювати лише кілька тижнів. Переважно розраховані на продаж сезонної сувенірної продукції чи авторських колекцій. Щоденно в місті закривають і відкривають щонайменше 10 таких міні-магазинчиків чи кафе. Відтак тамтешня влада пішла ще далі й створила із таких поп-апів та корабельних контейнерів, які дуже популярні в Англії, цілі бокспарки – тимчасові торговельні центри. Це цікаве архітектурне рішення є також зручним для британських підприємців-початківців.

Зважаючи на новітні потреби та специфіку міського простору, у британській столиці не бояться експериментувати із формами також. Свого часу в мегаполісі розробили вуличні кіоски у стилі “оригамі”. Розсунуті стулки фасаду схожі на устрицю, що відкрила раковину – такий собі арт-об’єкт, який навіть у закритому вигляді є виглядає стильно.

У Сингапурі, яке називають одним зі світових центрів сучасних технологій, навіть вуличні кіоски більше схожі на надсучасні конструкції. Це колони, до яких на різній висоті кріпиться кілька рухливих модулів. Вони легко трансформуються під різними кутами. Це економить місце та не перезавантажує пішохідну зону. Такі кіоски дуже схожі на швейцарський розкладний ніж із набором інструментів, із якого дістаєш те, що тобі потрібно.

У Токіо замість традиційних кіосків – автомати, де можна придбати стандартні товари: від живих крабів до саке.

МАФи в Україні: ніщо не буває більш постійним, аніж тимчасове

В Україні частина кіосків справді виконує важливу соціальну функцію – забезпечує покрокову доступність для придбання продуктів першої потреби та працює легально. Також є мобільним бізнесом і хорошим тимчасовим стартом для підприємців-початківців.

Проте саме із тимчасовістю, яка мала би бути ключовою у роботі МАфів, в Україні, на відміну від тієї ж Британії із культурою поп-апів, наразі найбільше непорозумінь.

Від самого початку передбачені як тимчасові споруди МАФи стали більше, ніж постійними. Практично кожен другий мешканець міста має в себе під вікнами не тимчасовий кіоск, а тривало скандальний. Тож МАФів увійшли до п’ятірки найбільших проблем міського життя.

У гонитві за прибутком власники кіосків часто розміщують торгові коробки на тротуарах і газонах, не надто переймаються тим, що і кому продають. Тому значна частина МАФів перетворюється на “генделики” або “наливайки”, де нерідко продають наркотики. І все це дуже часто у спальних районах міст.

Тотальне засилля міст МАФами стало через пробіли у законодавстві, – наголошують юристи. Особливо винахідливі підприємці примудрилися оформити на кіоски право власності (хоча це абсурд, бо МАФ за своєю суттю – споруда тимчасова). А узаконили таку аферу через проплачені суди. І хоч такі судові рішення суперечать чинному законодавству, проте оскаржити їх практично не реально. А отже, знести незаконну тимчасову конструкцію, яка стала вже самостійною й часто тіньовою сферою економіки, не під силу навіть органам місцевого самоврядування. Це лише одна зі схем, як тимчасові кіоски стають постійними, а міська влада – безсилою.

Експерти назвали найважливіші недоліки роботи МАФів. Насамперед вони (а серед них чимало нелегальних) – це чорна діра бюджету.

У нелегальному кіоску зазвичай продають нелегальні товари. Це точка збуту незаконної контрафактної продукції та недобросовісна конкуренція для торговельних мереж, які є великими платниками податків. За словами експертів, саме розміри “відмивання” та легалізація через МАФи оборотів чорного фінансового ринку – чи не найбільша недооцінена проблема. Наприклад, офіційно до бюджету столиці впродовж трьох років щороку надходило в середньому по 61,3 мільйонів гривень на рік (по $2,2 мільйона). Хоча, без перебільшень, лише за рік київські МАФи генерують торговий оборот приблизно в 10 мільярдів гривень, чистий прибуток — близько 2 мільярдів гривень.

Коли ж влада створила повну базу легальних кіосків, то лише за півроку до бюджету надійшло рекордні 47 мільйонів гривень.

З економічного погляду, кіоски – це крок назад у розвитку торгівлі.

Власники МАФів зацікавлені лише в якомога більшій кількості кіосків, а не у створенні мереж супермаркетів. А це насамперед мінімальні й короткострокові інвестиції, вигідні невеликій групі людей. А ще це відсутність будь-яких соціальних пакетів для зайнятого населення.

Неврегульованість проблеми МАФів – це також забруднення, масштабна антисанітарія та перетворення міста на базар.

Наприклад, в українській столиці взялися за радикальні методи – лише за півроку знесли більш ніж тисячу незаконних МАФів. Масово, а саме тисячами, зносять МАФи в Дніпрі та Харкові. А наприклад, у Полтаві місцеві активісти так і не дочекавлись дій міської влади та почали демонтувати МАФи самотужки. У Львові є чітка тенденція до зменшення кількості кіосків. Ще 5 років тому міська рада продовжила роботу 1756 тимчасових об’єктів. А вже 2019-го – лише 1357-м. Загальна вартість оренди сягнула понад 29 мільйонів гривень.

Також, окрім чинного мораторію на відкриття нових МАФів, міська влада підписала ухвалу, яка по-новому регулюватиме їхню роботу. За словами заступника міського голови Львова з містобудування Любомира Зубача, насамперед ухвала захищає права підприємців, які працюють легально. Водночас демонструє, що у Львові діяльність МАфів є чітко контрольованою. Створено так звану єдину базу кіосків.

“Ми цінуємо добросовісних власників МАФів, які працюють офіційно й сплачують до бюджету міста кошти. Тож для них спростили процедуру продовження договору на оренду. Натомість для нелегальних МАФів суттєво спростили іншу процедуру – демонтаж незаконних кіосків. Хоча, як на мене, проти кіосків більше працює час. Вони себе вичерпали. Великі європейські міста вже давно відмовилися від масових звичайних торговельних кіосків. Тому я солідарний із закордонними експертами, що майбутнє за тими МАФами, які є елементами ландшафтного дизайну, гармонійно вписуються в навколишній пейзаж, мають функціональне значення. І, що важливо, є не масовим, а поодиноким та тимчасовим явищем у культурі вуличних закладів”, – каже Любомир Зубач.

Наразі ж українські та закордонні представники місцевої влади зійшлися в думці, що мають діяти за принципом взаємної поваги та розвитку інфраструктури в інтересах всіх громадян, а не лише тих, хто торгує. Лише в такому разі проблем із вуличною торгівлею вдасться уникнути.