Львівські парки захистили від незаконних забудов – місто затверджує межі зелених зон

Львів часто називають місто-парк: на території Львова розкинулося 33 парки та 108 скверів різних за площею та локаціями. Багато зелених насаджень – у центральній частині Львова, фактично у самому серці міста. Як-от парк “Знесіння” на 150 гектарів, чи, скажімо, парк “Високий Замок”, Стрийський парк, парк імені Івана Франка. Та й інші парки та сквери у гарних локаціях. Додайте відсутність офіційних меж – і зелені зони швидко перетворювались на ласий шмат для забудовників.

Утім за останні два роки ситуація із межами парків кардинально змінилася. Як вдалося захистити парки та зберегти їх для громади міста – далі.

Більшість парків вже мають офіційні документи, решта – ухвали сесії Львівської міської ради про встановлення меж

“Станом на сьогодні серед 33-х  львівських парків – 21 вже має визначені кадастрові номери та чітко встановлені й закріплені в документах межі. До кінця року цей список поповниться ще п’ятьма парками. Їхні документи на стадії завершення”, – каже очільник міського Департаменту містобудування Сергій Коровайник.

Решта зелених насаджень міста вже мають першу ухвалу сесії Львівської міської ради, якою попередньо визначено межі парку та надано дозвіл на оформлення документів на землекористування. Це своєрідний захист, бо унеможливлює будь-які спроби зазіхання сторонніх осіб на територію, яка належить громаді міста.

Львів має амбітний план – затвердити межі всіх парків

уже наступного року

Раніше межі парків теоретично існували, проте не були закріплені документально та на місцевості. Відтак вигідна локація парків, прогалини у законодавстві та інші причини створювали коридор для різних маніпуляцій.

“Насправді оформлення меж – це не простий процес, бо він потребує і погодження з суміжними користувачами, і висновків Держгеокадастру. Але ми собі ставимо амбітний план – до кінця наступного року оформити межі всіх парків, щоби в усіх тих людей, які, може, мають якісь фантазії щось і десь з парку забрати, не було жодного шансу”, – зазначає заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

Процес оформлення землі парків тривав і раніше. Однак цьогоріч це стало одним із міських пріоритетів – було виділено кошти та скеровано зусилля фахівців, а тому діло пішло значно швидше.

Сьогодні міська рада максимально убезпечила межі таких зелених територій Львова від самовільних захоплень територій, зокрема парки “700-річчя” та “Горіховий гай”, парк “Левандівський”, Стрийський парк, Скнилівський парк, парки “Зимна Вода”, “Високий Замок”тощо.

До слова, за минулі кілька років паралельно Департамент містобудування ЛМР оформив кадастрові номери на близько 35 скверів. Ще на 22 сквери вже розпочали процедуру оформлення документів.

Що таке кадастровий номер і чому він такий важливий

Кадастровий номер земельної ділянки – це як ідентифікаційний податковий  номер, який є в кожного з нас. Такий собі код, який не повторюється і залишається із земельною ділянкою весь час. Та що важливо, містить інформацію про власника парків, цільове призначення, межі та інші важливі дані. А також підтверджує, що земельна ділянка віднині зареєстрована в Державному земельному кадастрі з чіткими межами та обмеженнями.

“А це вже гарантія, що межі парків ніхто не може змінити чи самовільно захопити, – пояснює Сергій Коровайник. – Віднині зробити це навіть технічно вже неможливо. Затверджені межі надають парку певного статусу з відповідними законодавчими зобов’язаннями“.

Оформлення документів на парк – річ недешева

Є чимало причин, чому раніше не вдавалося задокументувати всі львівські парки. Це і через законодавчі нюанси, і часто незрозуміла політика міських депутатів, бо процес оформлення починається саме із сесійних рішень. Нерідко виникають чимало непорозумінь із сусідами парку або із власниками майна на території парку, які ще раніше у дивний спосіб отримали право власності на таке майно – все це затягує справу на місяці, а то й роки.

Але серед вагомих причин, чому справа може затягнутися – кошти. Скажімо, оформлення всього пакету документів на парк коштує в середньому 150 тисяч гривень. Сквери обійшлися бюджету Львова дешевше – близько 20 тисяч гривень за кожен. Тому не кожен бюджет міста може дозволити собі оформити документи на всі парки. Львів же наразі успішно з цим справляється. Місто обрало чітку позицію збереження зелених насаджень  і послідовно її дотримується.

Головне фото: Стрийський парк. Вікіпедія